Еколог Віктор Бучинський: Викидаючи зараз сміття на Закарпатті, готуйтесь зустріти його в морі під час відпочинку в Одесі

Наприкінці січня фото чоловіка, який пірнув у купу сміття на річці Боржава, підірвали мережу. Екоактивіст Віктор Бучинський давно опікується проблемами довкілля. А що спонукало, в буквальному сенсі, скупатися у відходах, розповів УНІАН.

Вікторе, як вам взагалі спало на думку пірнути в сміття, з якого на річці Боржава утворився затор? 

Я виріс на Боржаві, а цей затор утворився саме там, де люди щорічно на Водохреще пірнають у воду. Місцеві мені зателефонували і розповіли, що через паводок (5 січня на Закарпатті стався паводок, - УНІАН) на річці зібралося стільки сміття, що не буде чистого місця, щоб навіть освятити воду. Коли я 7 січня був на Боржаві поблизу села Верхні Ремети (це на Берегівщині), то через розлив води навіть не зміг дістатися ближче до затору, щоб оглянути його та оцінити. Довелося їхати повторно. І так виникла ідея пірнути у це сміття.

Віктор Бучинський у сміттєвому заторі на Боржаві / Фото В. Бучинського

Хотіли наочно показати масштаби проблеми?

Так, вирішив не розказувати, а показати, що скоро нам не буде, де пірнати у воду, лише в такі пластикові затори. А загалом такою акцією я звернувся до людей з проханням, щоб не кидали побутові відходи в річки, поводилися цивілізовано з ними. Я вкотре звернувся до влади з тим, що ми повинні спільно розв’язувати цю проблему...

Сміттєвий затор у Боржаві / Фото В. Бучинського

Виправте, якщо помиляюся, але, здається, що на такі речі мало хто відгукується.

Та ні, чому ж… Тільки на цей мій заклик звернулися колеги з угорської природоохоронної організації, румуни, і ми домовилися про прибирання цього пластикового затору. Тим більше, що такий досвід з угорцями ми вже мали (в угорському місті Вашарошнамень Віктор Бучинський вже долучався до акцій з розчистки сміття на Тисі, – УНІАН). Зараз, коли до нас уже долучилися й румуни, жартували, що бракує тільки сербів та словаків, які теж у басейні Дунаю.

Не треба забувати, що Боржава впадає в Тису, а та є притокою Дунаю, який впадає в Чорне море. Викидаючи сміття тут, на Закарпатті, ми можемо легко зустріти його влітку під час відпочинку в Одесі.

Загалом засмічення річок – Боржави, Тиси, Дунаю – це міжнародна проблема. Відповідно, ми повинні спільно працювати над її розв’язанням. І як початок - треба припинити викидати побутові відходи в річки. З цим щось потрібно робити, це міжнародна ганьба.

Небезпечно ходити по кризі зі сміттям, тому волонтери ставлять драбину / Фото В. Бучинського

То чи вдалося розчистити сміттєвий затор 21-го січня?

Попри складні погодні умови, мороз, все було сплановано, тож зібралися угорці (неурядова організація Pet Kupa), румунська організація, з українського боку долучилися досвідчені люди (громадські організації Papilio, "Кольорові баки")… Два дні ми розбирали той затор на Боржаві, вибрали загалом близько 60 кубометрів сміття, але це далеко не все, двох днів виявилося замало. Плануємо повернутися до цього питання, як зійде сніг.

Додам, що через паводок в річку впало багато дерев, тож там утворювалися корки, вони зупиняли все, що несла вода.

Зібране ми відсортували, 40 великих бігбегів доставили на пункт вторинної переробки.

Робота волонтерів із Papilio в небезпечних умовах на Боржаві / Фото В. Бучинського

До речі, коли пірнали в Боржаву, який у річці був шар сміття?

Ми його замірювали, між іншим. На той момент він сягав до 50-60 сантиметрів. Але все залежить від глибини річки, від площі, місця затору, тож десь могло назбиратися й більше...

У продовження теми вже цьогорічного паводка, скільки зараз сміття ми "спровадили" Тисою до Угорщини? Сусіди час від часу оприлюднюють статистику на кшталт, скільки петпляшок за хвилину проносить річка…  

Так, у Вашарошнамені встановлені камери, вони постійно фіксують сміття. Коли я був 8 січня на заторі в Боржаві, контактував з угорськими колегами у цьому місті, вони розповідали, що саме в цей день отримували першу порцію сміття з річки Тиса. Потім уже стало відомо, що вони вилучили близько тисячі кубометрів відходів, які приніс паводок. Ще приблизно тисяча кубометрів пройшла повз баржі, які перегороджують Тису в цьому місці (баржі для вилову твердих побутових відходів, - УНІАН), бо дуже сильною була течія, яка унеможливила вилов усього сміття. 

За нашими підрахунками, боржавський сміттєвий затор містив на той момент десь 200 кубометрів відходів. Уявіть, скільки попливло далі Тисою…

Команда Pet Kupa з Угорщини під час прибирання Тиси / Фото В. Бучинського

Торік, перебуваючи на Закарпатті, керівник Держекоінспекції заявляв, що 80% сміття, яке несе Тиса, - має румунське походження. Ви часто берете участь у розчистці Тиси, чи так це?

Можна говорити про те, звідки сміття, тільки тоді, коли ти бачиш це на власні очі. І я навмисно збирав і сортував кришечки пляшок під час своїх поїздок на розчистку Тиси у Вашарошнамень, тож з впевненістю можу сказати, що були там і українські, і румунські, і навіть угорські.

Мірятися, чиїх більше, нема сенсу. Кому стане легше від того, з якої країни сміття більше? У фільмі "В ім’я Тиси", який ми знімали, навіть на березі Чорного моря режисер знайшов угорські пляшки – так, їх було в рази менше, але вони були так само, як і українські, і румунські, і з інших європейських країн… Засмічення Тиси – це міжнародна проблема, я не втомлююся це повторювати. Це проблема п’ятьох країн!

І ще одне, на чому хотів би наголосити: географічно Україна так розташована, що в цій річково-сміттєвій історії ми "зверху", але це не дає нам права керуватися принципом "вода понесе". Не треба забувати, що вода понесе тільки 20% викинутого, тільки те, що має повітряний шар, приміром, закорковану пляшку, а решта осяде тут! А, враховуючи, що аерація річок не проводиться, тож маємо наслідки – зміна русла, міління водойми, виникнення паводків… Тому засмічення – це не просто екологічна, це комплексна проблема, і це треба розуміти.

На Закарпатті розчистили від сміттєвого затору річку Боржава

Також торік Держекоінспекція погрожувала громадам високими штрафами за сміття в річках, смітники на узбережжях тощо. "Свіжий" паводок на Закарпатті показав, що ніхто не злякався. Чи ви, як екоактивіст, чули бодай про один штраф?    

Ні, не чув. Але моя думка така: перед тим, як штрафувати, людям мають дати вибір. Чому я відкрив вторинний пункт? Щоб місцеві жителі мали, куди привозити відсортовані відходи. Просто дав їм вибір: хочете зменшити площу берегівського полігону, то сортуйте, приносьте до нас, ще й отримаєте за це кошти. Паралельно розробив відеоролики, пояснив, як сортувати. Постійно нагадую, що 1 тонна зібраного картону береже 17 дерев від вирубки, що зібрані баночки з-під коли чи пива – це вторинний алюміній, навіщо видобувати руду? Навіщо переплавляти кварцовий пісок, якщо менше затрат на переплавку скляного бою, ніж на первинне виробництво?.. 

Але є інше питання – якість сортування й ліквідність відсортованого. Наразі більшість пунктів прийому вторсировини приймають тільки найліквідніші відходи – скло, папір, алюмінієві баночки тощо, які можна швидко накопичити і продати. Але сміття – це не тільки ліквідна сировина. Ось, наприклад, петпляшка важить 40 грамів, то скільки їх треба зібрати для тонни? Багато. Але невже краще лишити її на природі, нехай розкладається 450-500 років? Тому ми на підприємстві збираємо й приймаємо навіть "неліквід", навіть такий, який поки що не приймають в Україні на переробку.

Сміття в Боржаві / Фото В. Бучинського

Про що саме мова?

Білий пластик молочного кольору – ці відерця з-під сметани, так звана "молочка". Це сміття поки що у нас на території накопичується і все. Упаковки з-під майонезу і кетчупу з закрутками – аналогічна ситуація… Я би категорично не рекомендував купувати харчі в таких упаковках.

На Берегівщині зараз будують завод з переробки сміття, а днями угорська фірма виграла тендер на будівництво сміттєвого полігону. Це дещо покращить – бодай локально – ситуацію? Менше сміття потраплятиме в Тису?

Так, у Яношах уже стоїть завод, зараз мають побудувати чотириполігони для пошарового захоронення твердих побутових відходів із унеможливленням потрапляння фільтрату в ґрунтові води. Але я хотів би сказати, що це не розв’яже проблему. Нам до того часу, поки добудується завод, треба вчитися сортувати, адже будь-що завод не прийме. Наприклад, якщо на лінію потрапить той же картон, але з банановою шкіркою, то він піде на сміття, а не на переробку. Завод буде ефективним тільки тоді, коли сміття буде чистим.

У принципі, в Європі закон зобов’язує громадян сортувати сміття, там ви просто так не викинете його. Так треба і у нас – дати можливість сортувати, здавати. А ось якщо і після цього будете викидати у довкілля, тоді вже штрафувати. Тому має включатися законодавець, і включатися жорстко. Зараз ситуація просто патова: нас засипають вторинною сировиною з-за кордону, а своєї ми переробляємо заледве 4%...

Засмічена Боржава / Фото В. Бучинського

Що означає засипають? Ми завозимо сміття в Україну?

Так, спитайте на митниці, переконаєтеся! Ми завозимо для переробки на наших заводах вторинну сировину – той же картон, пластик, алюміній – з-за кордону. Чому звідти? Бо там все це чистіше, зібране роздільно, адже в Європі громадяни законом зобов’язані сортувати відходи. У підсумку виходить, що наші заводи переповнені імпортною сировиною, а наше сміття гниє й отруює нашу землю і воду. Тому повторюю: в царині сортування сміття має діяти жорстке законодавство, і його треба дотримуватись. Іншого виходу немає.

Наталія Петерварі

УНІАН

  Надіслати другу