ВІДКРИЛИ ПЕРШУ МІНІ-ГЕС

Закарпаттям протікає понад 9 тисяч річок та потічків і край має потужний потенціал для розвитку гідроенергетики. При цьому на Закарпатті буквально до минулої п’ятниці функціонували лише три гідроелектростанції – Теребле-Ріцька, Оноківська та Ужгородська. Тепер є ще четверта – відкрита у селі Білин Рахівського району. Щоправда, ця міні-ГЕС за потужністю не порівняється з першими трьома, але свій вагомий внесок в енергосистему області зробить. До речі, до 1955 року в області було збудовано понад 30 невеликих міжколгоспних та ліспромгоспних ГЕС. Усі вони були зруйновані або демонтовані в роки централізованої електрифікації, коли електроенергія була досить дешевою.
Презентована у Рахівському районі ГЕС належить до класу високонапірних дериваційного типу. Спеціального накопичувального водосховища для неї не передбачено, а режим її роботи здійснюється по наявному водопотоку. Потужність електростанції – 630 кВт. Планується, що виробництво електроенергії становитиме приблизно 4,3 млн. кВт/год на рік. Згідно проекту електростанція працюватиме в автоматичному режимі. Будівництво Білинської ГЕС – це тільки перший практичний крок з використання водного потенціалу краю.
За словами заступника технічного директора ВАТ „Закарпатобленерго” Йосипа Сливки, в планах влади – будівництво нових міні-ГЕС. Наприклад, зведення каскаду гідроелектростанцій на найбільшій закарпатській річці Тиса. Тут можна збудувати електростанції, які разом матимуть потужність 400 МВт. Якщо це реалізувати, то область була би забезпечена власною електроенергією, а не закуповувала б її, як тепер. Щороку закарпатці споживають майже 2 млрд. кВт/год. електроенергії на рік, при цьому на ГЕС області виробляється усього 6-7% від потреби. Також в планах – реконструкція та розширення найпотужнішої в Закарпатті Теребле-Ріцької ГЕС, з часу введення в дію якої минуло вже півстоліття. До речі, святкування цієї події відбулося напередодні відкриття Білинської міні-ГЕС. На захід запросили ветеранів-енергетиків, котрі власними руками будували і створювали цей величезний і складний механізм. Вони стверджують, що тоді практично все робилось вручну, адже техніки було обмаль. Шість років роботи – і електроенергія почала надходити в гірські райони.
Теребле-Ріцька ГЕС є унікальною, оскільки живиться енергією двох гірських річок – Тереблі і Ріки, природний перепад висот між якими становить 200 метрів. Між річками споруджений дериваційний тунель довжиною 3,7 км, по якому води р.Тереблі через ГЕС потрапляють в р.Ріку. На цій станції працюють три агрегати потужністю по 9 МВт кожний. Однак з часом обладнання ГЕС зношується і потребує ремонту чи заміни. За словами Йосипа Сливки, Теребле-Ріцька ГЕС спроможна виробляти більше енергії, і для цього є потенціал. Необхідно тільки прокласти ще один тунель, збільшити кількість турбін, очистити водосховище, яке за останні роки дуже замулилось. Кабінет Міністрів України, як повідомив заступник технічного директора „Закарпатобленерго”, на реконструкцію цієї ГЕС виділить 180 мільйонів гривень.


Прес-служба ОДА

 

29 травня 2006р. -->