Найбільше ужгородців мешкають у 2-кімнатних квартирах

А з-понад 6 тисяч черговиків житло отримали лише 65 сімей

 

Забезпечення населення житлом — одна з найбільш актуальних проблем як для країни, так і для нашого міста. Якими є пер-спективи житлового фонду міс-та розповіла економіст відділу статистики м. Ужгорода Віра Кочіна.

— За останні роки намітилася тенденція до збільшення житлового будівництва. Так, порівняно з 2001 р. обсяг введених в дію житлових будинків у 2005 році збільшився в 2,6 разу і становив 38,9 тис. кв. м загальної площі. У будівництво житла, за рахунок усіх джерел фінансування, було спрямовано 41,5 млн. грн., що на 7,4 % більше, ніж у 2004 р., де кошти індивідуальних забудовників становлять майже половину — 49,6 %.

На 1 січня 2006 р. житловий фонд міста становив 2293,6 тис. кв. м загальної площі. Порівняно з 2001 р. середній розмір загальної площі на одного жителя міста зріс на 13,7 % і становив 19,9 кв. м.

В умовах ринкових перетворень втрачається державна монополія в житловому секторі. Житло переходить у приватну власність шляхом приватизації державного житлового фонду. Правом приватизувати житло в 2005 р. скористалися 2,6 тис. громадян. Переважну більшість квартир — 79,6 %, приватизовано безоплатно, з них 91,9 % з компенсацією за недостатню площу. З доплатою громадян за надлишки площі приватизовано близько 20 % квартир.

Загальна кількість квартир станом на 1 січня 2006 р. 32,2 тис. одиниць, з яких найбільший відсоток становлять двокімнатні ( понад 40 %). Середній розмір квартири становив 56,4 кв. м.

Майже весь житловий фонд розміщувався в житлових будинках. У загальному житловому фонді площа гуртожитків становить 5,9 %, що менше порівняно з 2004 р. на 3 %. До зменшення призводить передача відомчого житла на баланс міста, причиною якої є неналежне утримання житла підприємствами. Але ж і відсутність своєчасного ремонту житлового фонду з боку комунальних служб призводить до збільшення обсягів старого та аварійного житла, якого на початок 2006 р. було 0,9 та 0,1 відсотка відповідно від загальної площі житла.

З метою економії енергоносіїв діє Програма поетапного оснащення будинків засобами обліку та регулювання споживання води та теплової енергії, яка виконується незадовільно. Однак є позитивні результати оснащення засобами обліку квартир. Так, у 2005 р. було введено в дію 5,1 тис. лічильників холодної води (всього на кінець року 22,1 тис.) та 2,1 тис. лічильників гарячої води (всього — 6,2 тис.).

Протягом 2005 р. у місті нараховано доходів по підприємствах, організаціях, установах від експлуатації житлового фонду (без гуртожитків) на суму 6,5 млн. грн. Порівняно з 2004 р. сума нарахувань збільшилася на 37,1 %. Витрати становили 6,8 млн. грн. і перевищили доходи на 4,9 %. Щодо нарахованих доходів та витрат від експлуатації гуртожитків, то вони у 2005 р. становили 2,7 та 4,3 млн. грн. відповідно. Тобто, витрати на утримання гуртожитків майже вдвічі перевищили доходи від експлуатації. Наведені дані свідчать, що експлуатація житлового фонду залишається збитковою.

Вартість житлово-комунальних послуг невпинно зростає. Станом на 10 січня 2006 р. сума боргу населення стосовно квартирної плати становила 8,6 млн. грн. З цієї суми борг 2005 р. становив 0,5 млн. грн. Борги накопичуються через низьку платоспроможність населення та недисциплінованість щодо своєчасної сплати за послуги.

Слід зазначити, в останні роки можливість одержання житла зведена до мінімуму. Потреба в житлі залишається болісною для 6,2 тис. сімей, які стояли в соціальній черзі на кінець 2005 р. й із яких тільки 65 сімей поліпшили свої житлові умови. З кожним роком збільшується термін перебування сімей у черзі на отримання житла. Так, якщо в 2001 р. чекали поліпшення своїх житлових умов протягом 10 років 2,1 тис. сімей, то в 2005 р. — 4,2 тис.

Отже, житлова проблема є однією з найбільш важливих для значної частини населення. Для її вирішення потрібні інвестиції, спрямовані на будівництво або реконструкцію житла та своєчасного ремонту наявного житлового фонду. Крім того, житлова проблема є найгострішою в подоланні бідності.

***

ДО ТЕМИ

За кожен "зайвий" квадратний метр доведеться платити?

Державна податкова адміністрація ініціює введення податку на нерухомість площею понад 200 квадратних метрів. Про це заявив голова ДПА Олександр Кирєєв.

Він також додав, що вважає недоцільним оподатковування нерухомості площею понад 100 кв. м. Крім того, Киреєв зазначив, що вважає за доцільне встановлення податку в розмірі 1 гривня за кожен квадратний метр площі понад 200 кв. м.

Нагадаємо, у вересні 2005 року депутати Верховної Ради Петро Симоненко й Ігор Алексєєв (обоє від фракції Комуністичної партії) запропонували парламенту ввести податок на нерухоме майно. Розроблений ними законопроект передбачав, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, базою оподатковування — грошова оцінка земельних ділянок, а у разі, якщо вона не встановлена, — площа чи ділянки будівлі.

Для різних типів будівель законопроектом встановлювалася неоподатковувана податком площа в розмірі 100 кв. м. Ставки податку встановлювалися в гривнях на кожен квадратний метр будівлі, що перевищує 100 кв. м, і становили: від 1 до 25 кв. м — 3 гривні, від 26 до 50 кв. м — 5 гривень, від 51 до 75 кв. м — 10 гривень, від 76 до 100 кв. м — 15 гривень, від 101 до 125 кв. м — 25 гривень, від 126 до 150 кв. м — 50 гривень, від 150 і вище — 100 гривень.

 

12 червня 2006р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів