Фестиваль русинської співанки пройшов у закарпатському селі Худльово

Свято просто неба на березі річки Віола в Ужгородському районі Закарпаття урочисто відкрили гімнами України та підкарпатських русинів. Мушу визнати, що слова ні першого, ні другого, як це не прикро, знали не всі глядачі. А при виконанні русинського більшість встала по команді "Струнко!" тільки тоді, коли піднялись бабусі й дідусі.

 

З відкриттям фестивалю присутніх тепло привітали заступник голови Ужгородської райдержадміністрації Анатолій Салай, начальник відділу культури та туризму РДА Еріка Вайда, почесний голова Народної ради русинів Закарпаття Юрій Чорі. Далі на подіум під аплодисменти чиєельних глядачів вийшли господарі. Вони представили цікаву оригінальну композицію старовинного русинського весілля. Аж тут, як із відра, - злива! Глядачі - жодної реакції. Розкривши парасольки, продовжують аплодувати виступаючим. І як тільки ливень ще більше посилився, свято вирішили перенести в Будинок культури, а там - тіснява. Невже фестиваль зірветься? Через кілька хвилин виглянуло сонечко. "На боці русинів не тільки Ющенко, але й Бог"! - хтось пожартував із юрби. Свято завирувало. А коли на подіумі з’явилися під гучні оплески "Руснаки" — знаменитий гурт із Мукачева, ноги у глядачів так і просилися у танок. Ото була новта! Та, здасться, запальні пісні "Руснаків" сподобались не тільки глядачам, але й солістам
гурту. Коли програма фестивалю була геть вичерпаною, "Руснаки" знов вийшли на подіум і співали разом із глядачами.
Між тим, "Руснаки" об’їхали пів-Європи. Але всюди фігурували, як український фольклорний гурт. Тільки - не русинський! Начебто русинів у Закарпатті не існує, або вони переселились на Марс.
"Утім, приємно, що небайдужих до материнської русинської співанки, звичаїв, - розповів Юрій Чорі, почесний голова Народної ради русинів Закарпаття, - в області з кожним роком стає більше. Вже проведено сім обласних фестивалів русинської культури "Червена ружа" в Мукачеві. До речі, наступний фестиваль відбудеться у місті над Латорицею 28 жовтня. Щорічне його проведення планується приурочувати до Днів русинської культури. Крім співанки, у репертуарі фестивалю будуть русинські танці та літературні читанповів Юрій Чорі, почесний голова Народної ради русинів Закарпаття, - в області з кожним роком стає більше. Вже проведено сім обласних фестивалів русинської культури "Червена ружа" в Мукачеві. До речі, наступний фестиваль відбудеться у місті над Латорицею 28 жовтня. Щорічне його проведення планується приурочувати до Днів русинської культури. Крім співанки, у репертуарі фестивалю будуть русинські танці та літературні читання. Словом, впевнений Юрій Чорі, русинська культура має завирувати повнокровним життям нарівні інших культур народів, які населяють Закарпаття.
Між іншим, фестиваль русинської співанки у ХудльовІ відбувся не випадково. За перепису населення за режиму Кучми, коли й чути не хотіли про русинів, не те, що визнати їх за національність, п’ять жителів села записались русинами. Минулоріч колектив художньої самодіяльності Худльова "вперше виступив з оригінальною програмою на обласному фестивалі "Червена ружа".
"Нас приємно здивувало те, — сказав Володимир Біланин, член президії Народної ради русинів Закарпаття, — що селяни Худльова так говорять чудовою нашою народною мовою, яка є базою літературної русинської. Причому, як старі, так і молоді. Значить, у русинів с майбутнє. А вже, як співають, танцюють!"
На жаль, нині багато русинських народних пісень, якими усе життя пишалися підкарпатські русини, - поскаржився нам Юрій Чорі, - видаються як українські народні, в кращому випадку, як закарпатські народні. Та Закарпаття - багатонаціональне! А це наші русинські пісні!" Вперше худлівчани і гості фестивалю почули виступи класиків літератури підкарпатських русинів - Юрія Чорі і Василя Матоли. А те, що у русинської літератури є велика перспектива, говорить хоча би той факт, що двоє русинських поетів - Іван Петровцій та Владьо Фединишинець - були удостоєні міжнародної літературної премії імені Олександра Духновича.

Іван Жирош, "Вісті Ужгородщини".

 

19 серпня 2006р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів