НА ЗАКАРПАТТІ ДВОЄ ЛЮДЕЙ ЗАХВОРІЛИ НА ДИФТЕРІЮ

Медики обстежили на предмет інфікування дифтерією усіх мешканців будинку, де проживали жінки, та які контактували з ними останнім часом (дев’ять чоловік). Як наслідок було виявлено ще чотирьох носіїв інфекції, які не захворіли, але можуть розповсюджувати цю хворобу.

Бактеріологічні дослідження лабораторії Закарпатської санітарно-епідеміологічної станції підтвердили діагнози воловецьких медиків.

Для попередження розповсюдження дифтерії воловецькі лікарі аналізують ситуацію з щепленням серед дорослого населення, щоб активізувати роботу в цьому напрямку.

Дифтерія (від грецького diphthera - плівка, перетинка) відома з часів Гіппократа і Галена під назвою "смертельна виразка горлянки", "задушлива хвороба".

Дифтерія - гостре інфекційне захворювання, що викликається Coreynebacterium diphteriae. Існує три різних типи дифтерійних паличок, що відрізняються за патогенністю та важкістю перебігу захворювання. У загальному випадку хвороба характеризується важким перебігом і виявляється через інтоксикацію та утворення характерних плівок на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів (рідше - на кон’юнктивах, статевих органах, у ранах й ін.), ураженням нервової та серцево-судинної систем.

Збудник дифтерії виділяє токсин з нейропаралітичними (руйнує оболонку нервів) та гемолізуючими (вражає еритроцити) властивостями.

Нетоксигенні штами бактерії не представляють серйозної загрози здоров’ю хворого. Інфекція передається повітряно-краплинним шляхом від хворих або зовні здорових носіїв збудника дифтерії (такий стан може тривати до 1 міс., число носіїв у вогнищі захворювання досягає 10%). Можливе зараження дифтерією через предмети, не виключено передавання через продукти харчування.

Інкубаційний період триває 2-10 днів. Хвороба починається з нездужання, підвищення температури до 38-39°С, появи плівок білуватого кольору на мигдалинах і зіві. У випадку токсичної форми характерними є токсичні набряки обличчя і шиї, набряк слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. Смерть настає від задухи і зупинки серця.

Крім класичної дифтерії зіву (кожні дев’ять з десяти випадків) зустрічаються також і інші форми інфекції - дифтерія ран, слизової очей, шкіри, носа, піхви.

Ускладненнями дифтерії можуть бути: міокардит (запалення серцевого м’яза), поліневрит (множинне ураження нервів), паралічі, погіршення зору, ураження нирок. Перші два є найпоширенішими.

Лікування проводиться специфічною протидифтерійною сироваткою, що містить антитоксичні антитіла, та антибіотиками. Навіть незважаючи на адекватне лікування, 5-10% випадків закінчуються смертю хворого. При цьому ризик летального результату інфекції вищий у дітей до 5 років і дорослих, старших 40 років, особливо у випадках несвоєчасного звернення по медичну допомогу.

Профілактика здійснюється за допомогою вакцинації. Ефективність сучасних вакцин становить 95-100%. Всесвітньою організацією вакцинація рекомендована для усіх без винятку країн світу.


ЦП ГУ МНС України в Закарпатській області (при підготовці використано матеріали МОЗ України)

 

12 вересня 2006р. -->