7 чудес України: Невицький замок на Закарпатті

Замок знаходиться на відстані 12 км. від Ужгорода, поблизу сіл Невіцьке і Кам’яниця. Фортеця розташована на лівому березі р. Уж, на вершині вулканічного походження, на висоті 260 м над рівнем моря. Гора з півночі омивається невеликим гірським струмочком Вайда, а з заходу - бурхливою течією р. Уж. За стратегічними мірками замок розташовувався дуже вдало, бо саме в цьому місці де вузька долина Уж починає розширюватися, можна успішно контролювати шлях, який проходив на Ужецький перевал. Відповідні природні умови, поповнені продуманими антропогенними змінами рельєфу, зробили це місце придатним для будівництва фортифікаційних споруд. На сьогоднішній день замок добре зберігся, не перебудовувався і має первозданний вигляд.

Перші письмові згадки про Невицьке відносяться до кінця ХІІІ століття. Тоді ж ймовірно й починається зведення на місці земляних укріплень дерев’яної фортеці. В 1279 році угорський король Ласло IV дарує землі Ужанського комітату одному з трансільванських воєвод – Фінті Обо. Його нащадки володіли замком до початку ХIV ст. й значно зміцнили його. Але вв’язались в міжусобну боротьбу за угорський королівський трон і в 1317 році були змушені тікати на територію Галицько-Волинського князівства.

Правити угорськими володіннями став Карл І Роберт, а Невицький замок переходить у власність Яна Другета – вірного королівського слуги. Оскільки дерев’яний замок суттєво постраждав в міжусобних сутичках, Ян Другет починає зводити нову муровану фортецю, будівництво якої розтягнулось майже на століття. Була побудована фортеця по типу італійських замків, а Другети володіли замком в Невицькому на протязі декількох століть.

Але представники їх роду часто встрявали в різні чвари, тому Невицьке часто змінювало володарів. За участь у контрреформації й підтримку єзуїтів, Ватикан допомагає Дердю ІІІ Другету стати власником Невицького замку. З цим не змирились протестантські трансільванські князі й війська Дердя ІІ Ракоці в 1644 році захоплюють Невицьке. Замок був зруйнований й з того часу більше не відновлювався.

На протязі декількох століть замок продовжував руйнуватись. Ще у 30-ті роки ХХ століття на стіні північної частини замка можна було побачити залишки фресок. Зараз від тих фресок не залишилось й сліду.

Не обминають цей замок і українські зірки, під час своїх закарпатських концертів замок відвідала Анжеліка Рудницька – "Це живописні руїни, які, на відміну від Ужгородського та Мукачівського замків, не реставровані. Я навіть зробила кілька фотографій своїм телефоном. До речі, там я познайомилась з автором одного історичного нарису про замок Олександром Дзембасом, який подарував мені цю книжку”.

Археолог Олександр Дзембас уже 15 років досліджує цю унікальну пам’ятку Закарпаття. Олександр – "замок протягом століть був німим свідком бурхливої середньовічної історії нашого краю і всього Карпатського регіону. Замок знаходиться поблизу сіл Кам’яниця та Невицьке Ужгородського району. У писемних латиномовних джерелах XIV-XVII ст. замок виступає під назвами Nyuichke, Newychke, Newyczke, тобто Невицьке. Це, як вважають деякі вчені, давня слов’янська назва, а ось народна традиція виводить її від слова „невістка”, про що свідчать місцеві легенди (Існує легенда про те, як в середні віки за неприступними стінами Невіцького замку ховали від людських очей наречених з аристократичних сімей. Можливо, тому сьогодні молодята зі всього Закарпаття хочуть приїхати в цей загадковий Невицький замок - замок "наречених"). Саме ж село Невицьке, очевидно, отримало свою назву від замку, оскільки у писемних джерелах вперше згадується лише в 1437 р., тобто набагато пізніше, ніж перші згадки про замок".

А нещодавно стало відомо, що португальський архітектор Антоніо Кастел-Бранко вирішив допомогти відреставрувати Невицький замок, що опинився сьогодні під загрозою руйнування. За оцінками експертів, реставрація може коштувати понад 10 мільйонів євро. Гроші науковець шукатиме в Євросоюзі, і вважає, що справа ця термінова. Він каже, що якщо терміново не реставрувати пам’ятку — її можна втратити.



За матеріалами: ЕТНОБАНК

 

01 лютого 2007р. -->