ТАЛАНТ БЕЗ ПРАЦІ – ПТАХА БЕЗ КРИЛ

Нема на білому світі людини, яку б Господь обділив, не наділив бодай одним талантом.

 

Тільки одні Його дар примножують, як наприклад закарпатський прозаїк Василь Мулеса з Перечинщини (книжки „Цвіт ялиці”, „На чатах добра”, „Зірки над Тисою”, „Псоглавці”), а інші, не менш талановиті, чекають, аби він, той Божий дар, сам за них створив їх, „вивів у люди”, такі люди обділили себе щастям працювати.

Саме завдяки праці прийшов в українську літературу цікавий, своєрідний письменник Василь Мулеса. Це засвідчив творчий вечір, що відбувся минулої п’ятниці в історичних стінах ужгородського жупанату. Саме там сьогодні знаходиться обласна організація Національної спілки письменників України. Василь Мулеса презентував письменникам області, громадськості свій доробок. А він у нього досить вагомий. Це, крім згаданих вище книжок, численні публікації в газетах і журналах, авторські сценарії документальних фільмів, статті, рецензії в періодичних виданнях, які не залишають нікого байдужим, хто мав змогу їх прочитати.

Вечір відкрив голова обласної організації Національної спілки письменників України прозаїк Петро Ходанич. Він розповів коротко про презентанта, а відтак надав слово відомому журналісту, поету Юрію Мегелі. Не вдаючись до переказу презентованих книжок, виступаючий зробив майже спектральний аналіз літературної, громадської діяльності Василя Мулеси протягом останніх трьох десятиліть. Присутні на вечорі літератури дізналися багато цікавого про життя і творчість автора. Юрій Мегела сказав, що Василь Мулеса не новачок у літературі і йому приємно вітати автора з виходом нової книжки, вітати й сподіватися на нові, не менш цікаві твори.

А далі пішли письменницькі „розборки”. Не кожен їх витримає. Майже по цеглинах аналізували творчість В. Мулеси відомі далеко за межами Закарпаття письменники. Особливо цікаво, доброзичливо-критично, справедливо і професійно виважено виступив літературний критик, прозаїк, член НСПУ, доцент кафедри української літератури УжНУ Юрій Балега. З ним дискутували, не завжди й у всьому погоджувалися відомі поети Христина Керита, Галина Малик, лауреат національної премії імені Леоніда Глібова Юрій Шип, поет-романіст Іван Козак, філолог Ганна Мегела, Надія Сусленко, Марія Пекар, Богдан Яворський. Презентація літературно-творчої діяльності Василя Мулеси вилилася у цікавий вечір літератури.

Заслуговує на увагу і той факт, що не обійшли цей мистецький захід представники органів влади. І це добре. 2007 рік в області оголошено роком української книги. Звершення літературних задумів В. Мулесі побажав в. о. Перечинського міського голови Олександр Гойс, голова Перечинської райдержадміністрації Михайло Данча. Родзинкою вечора став коротенький виступ-побажання матері письменника Олени Миколаївни Мулеси. Вона побажала своїй дитині міцного здоров’я й зронила материнську сльозу. Частіше б ми бачили такі сльози наших матерів – чистішою й світлішою була б наша затьмарена дійсність...

Підсумовуючи все, що було сказано на зустрічі, голова закарпатської обласної організації НСПУ Петро Ходанич відзначив, що твори Василя Мулеси варті того, аби вони потрапили на стіл до читача. Бо, на жаль, тираж їх дуже маленький. Що таке 500 примірників для мільйонної області? Особливу увагу відомий письменник звернув на збірку „Псоглавці”, відзначивши, що це помітний внесок автора у літературу, і не тільки нашого краю. „Я переконаний, – сказав Петро Михайлович, – що цю книгу помітять і гідно оцінять. Не всім вона сподобається, але Василь і не прагнув того. Його читач – це думаюча особистість, патріот нашої держави, людина, що прагне відкрити для себе більше, ніж світ за вікном шибки”.

У добрий час хай будуть сказані ці слова.



Іван КОЗАК,
член Національної спілки письменників України,
лауреат премії імені Августина Волошина

Трибуна

 

25 квітня 2007р.
-->

До теми

Коментарі:

  1. Ruthen 2007-04-25 / 10:59:00

    Nu tak... zibralas vsja literatura- makulatura.