Війна і мир навколо музею художника Федора Манайла в місті Ужгороді

Розділ 1. Спочатку про мир, коли держава дружила з нами — спадкоємцями по “Заповіту” народного художника України Манайла Федора Федоровича, які подарували державі свою нерухому власність задля створення спільного пам’ятника художнику на віки-вічні.
Ми подарували спадщину для створення меморіального будинку-музею батька. Держава прийняла дарунок і дала гарантії відповідно до законів. Музей працює вже 27-й рік.
Усе було в гармонії — держава і приватна власність працювали на історію, культуру та ідеологію, а в 1985 році музей реєстрований як Пам’ятник цього.

Преса, радіо, ТБ десятиріччями “оспівували” нашу непорушну дружбу. Так було до 2003 року, поки директор музею не “віддав” експозиційне приміщення музею в оренду під офіс приватному адвокату.

Розділ 2. І розпочалася наша “війна” з державою за цілісність, непорушність меморіальної спадщини, його музею, яка продовжилася в 2004 році. З інвентарної справи спільного будинковолодіння по вул. Другетів № 74 щезло означення даних і припинено право власності Манайла Ф.Ф. Дата реєстрації 12 березня 2004 року.

Через 1,5 року інвентарна справа “спрацювала”. Тоді 550 кв. м власності Будинку-музею Манайла Федора Федоровича рішенням міської ради і виконкому було передано новому власнику першого поверху без правомірності представленої документації.
Це був дарунок сторонній фізичній особі від держави. Та ще й з правом забудови горища під житло.
Це право, слава Богу, застопорив губернатор області, а Рішення про забудову відмінив новий мер Ужгорода.
І все!

За два роки на наші правомірні запити, вимоги не відповідали ані колишній міністр культури, ані генеральний прокурор України. Прокуратура, слідчі органи відстоюють інтереси службовців адмінорганів.

Місцевий суд уже завернув без розгляду наші три “позовні заяви”. Адміністрація ввічливо відписується, і це при тому, що набуте право володіння державою власності меморіального музею юридично не здійснене адміністраціями вже 27-й рік і розпоряджається власністю музею на підставі тільки свого Рішення № 222 від 4 травня 1979 року без інших правочинних документів на власність.

Через півроку пройде трирічний строк позовної давності про повернення меморіальної власності Манайла Ф.Ф. і незаконні рішення міськради узаконять обкрадання державою нерухомості меморіального будинку-музею. Чи то станеться?

Поки що з нас насміхаються, але свідома громадськість, преса, культосвітня община співчутливо занепокоєні.
Ми всі разом просимо вашого втручання у юриспруденцію цієї “Справи”. Адвокати відмовляються виступити проти держави, яка не виконує свої зобов’язання.
Вимагаємо від держави відміни її незаконних дій, вернути власність меморіального будинку-музею Манайла Ф.Ф. у задокументований стан на час створення музею в 1979—1980 роках.
Просимо вас бути ґарантами цього!
Поверніть, будь ласка, нашу довіру до влади!
З Новим роком, Різдвом Христовим поздоровляємо вас й усіх громадян України!

P.S. Три документи, інформації про музей і родину Манайло додаються.
15.01.2008 р.

Підписи 10 членів родини Манайло:
Син Федора Манайла, художник, пенсіонер, інвалід, громадянин Угорщини, спадкоємець Манайла Ф.Ф. Іван Манайло
та його дружина, громадянка Угорщини Ірма-Валерія Манайло
Онуки Ф. Манайла:
Голова “Фонду гуманітарної допомоги”
музею Ф. Манайла Вікторія Манайло-Приходько, історик-художник
та її чоловік Володимир Приходько

Голова Вседержавного самоурядування Русинської меншини Угорщини, голова Фонду культури Карпатського регіону, художник, редактор журналу, громадянин Угорщини Андрій Манайло
та його дружина, голова самоуправління Русинської меншини м. Вац в Угорщині, художник-дизайнер,
громадянка Угорщини Андрея Манайло
Водій вантажного таксі, спадкоємець Манайла Ф.Ф. Ігор Манайло
та його дружина Світлана Манайло
Правнуки Ф. Манайла Ласло Манайло-Приходько, Олексій Манайло
та п’ять неповнолітніх правнуків

Підписи державних діячів Закарпатської області в 1979—1980 роках:
перший секретар обкому КПУ Ільницький Ю.В.
заст. голови облвиконкому Тимченко І.П.
голова облради профспілок Стенчук Ю.І.

Підписи діячів культури і мистецтва області:
народний художник України Шутєв І.М
народний художник України Скакандій В.Ю.
народний художник України Приходько В.О.
заслужений художник України, доктор-мистецтвознавець,
професор Белень М.І.
голова ЗОСХ у 1980 році, художник Балла П.К.
художник-керамік Пуглик-Белень М.І.
заслужений працівник культури України,
лауреат премії І. Франка Балла Л.К.
ветеран митної служби Добош В.С.
головний редактор видавництва “Карпати” Кушнір Б.Г.


Сайт Ужгородської міської ради

 

28 січня 2008р. -->