  | |
Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...
|  |
| | | --> УжНУ від 23.04.08 (15:25) |
Ми не маємо права залишитись без Колочавської базиКолочавська біобаза потрібна для підготовки фахівців
Роком, коли зародилася ідея і почалось будівництво приміщення біобази в с. Колочава, слід вважати 1978 рік. Восени того року автор цієї розповіді, будучи деканом біологічного факультету, разом з доцентом кафедри ентомології І. Бокотеєм, були у відрядженні в Міжгірському районі, де брали участь у засіданні правління колгоспу "Радянське Закарпаття". Саме на ньому обговорювалось питання, пов’язане з підвищенням продуктивності полонинських пасовищ.
Після закінчення засідання ми зустрілись з головою колгоспу Василем Штаєром, про якого я чув як про передового господарника тільки із засобів масової інформації. Та мене особливо вразила його обізнаність з найновішими методами і досягненнями в галузі сільського господарства.
Пам’ятаючи настанову ректора - доцента В. Шульги - шукати приміщення в сільській місцевості для створення біобази по проведенню літніх практик студентів, я поцікавився, чи не можна було б старе приміщення школи використати під цю базу. Ніколи не забуду його відповідь, яку хочеться передати дослівно: "Приміщення старої школи потребує ремонту, і після цього ми віддаємо його під швейний цех. Такі приміщення не підходять для університету". Трохи подумавши, запропонував: "Давайте домовимося: кафедра ботаніки візьме на себе зобов’язання допомогти нам у поліпшенні гірських пасовищ (полонин), а правління колгоспу побудує для студентської молоді достойну базу". Коли був укладений і підписаний договір обома установами, буквально на другий день почалися організаційні роботи по спорудженню об’єкта. До речі, там де зараз стоїть приміщення біобази, був густий ліс. Ректора університету непокоїло те, що затягнеться складання проекту, пошуки будівельної організації та матеріалів, тощо. Та коли вже через два тижні на столі побачив проекти і плани робіт, то з подивом поцікавився, який це проектний інститут так швидко його зробив і що, напевне, він обійшовся колгоспу в кругленьку суму. Та ще більшим було його здивування, коли дізнався, що автором всіх цих підготовчих робіт була одна особа, а саме — Василь Штаєр.
Правою рукою, добрим порадником і помічником Василя Юрійовича під час будівництва біобази був тодішній аспірант кафедри ентомології, а згодом і перший директор біобази — Мирон Михайлович Цю-бик, який сьогодні очолює Синевирський національний парк, а другим директором став його син — випускник біофаку нашого університету — Мирон Миронович.
Користуючись нагодою, хочу наголосити, що в останні роки тривають розмови, щоб базу передати в оренду благодійним організаціям. Це було б непоправною помилкою, бо студенти-біологи мусять мати літню базу для проведення практик. Відсутність її позначається на якості підготовки студентів-біологів.
Після закінчення строку літньої практики база може використовуватись у благодійних цілях. Зазначу, що біологи Львівського університету мають аж 3 бази для проведення практик. Ми не маємо права залишитись без Колочавської бази.
Василь КОМЕНДАР, доктор біологічних наук, професор, академік АН ВШ, "НЗ"
ОБГОВОРИТИ: Коментарів 0, стор.
Загрузка...
|
|
 | |
Загрузка...
| |
|
