  | |
Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...
|  |
| | | --> СОЦІУМ від 12.05.08 (10:32) |
Закарпаття: І на соліннях можна непогано заробити...
Цю вже немолоду жінку часто можна побачити за прилавком на зеленому ринку в місті над Латорицею. Перед нею стоїть велика каструля з квашеною капустою, а поряд банки з морквою по-корейськи, маринованими червоними буряками з хроном, гірким червоним перцем у маринаді та іншими овочевими делікатесами.
Як з’ясувалося, вона має вже своїх постійних клієнтів, котрі нізащо в світі не куплять капусту в інших торговців. І не дивно, бо хто хоч раз спробував цю смакоту, той купуватиме її завше.
— Я вже кілька років поспіль беру капусту тільки в пані Ірми, — каже місцевий пенсіонер Іван Григорович, — хоча восени заквашую на зиму цей овоч і сам. Та в мене чомусь не виходить так смачно. А біля прилавка уже й черга вишикувалася. Виявилося, що майже тиждень продавщиці кисленького на базарі не було. А тепер перед травневими святами капуста буде вельми доречною, бо цьогорічна ще непомірно дорога. Недешева й минулорічна свіжа. А ось ця дуже смачна, хоча ціна трохи відлякує. Десять гривень за літр- це забагато. Але, повірте, що якість вартує такої ціни.
— Я, крім капусти, беру ще й корейську моркву, це зараз найкращий додаток до м’ясних та рибних страв, — говорить одна з покупців пані Ганна. — До великоднього шовдаря купувала тут червоні
буряки, мої гості з Ужгорода були в захопленні, казали, що чимсь подібним смакували тільки у відомому будапештському ресторані.
— Спробуйте червоного гіркого перцю з копченим салом, або ж тушеними свинячими реберцями, впевнений, що від цього делікатесу вас за вуха не відтягнеш, — обізвався з черги ще один чоловік середніх років.
Вивідати секрети квашення та соління не вдалося, бо жінка каже, що від розсекречення особливих способів приготування позбудеться заробітку. Питаю в неї, чи ця капуста, бува, не з Угорщини.
— Що ви? Я її готую сама за власним рецептом, — зізнається пані Ірма. — Рецепти мені дали мої родичі з Дебрецена, але я дуже довго експериментувала, поки врешті-решт навчилася так квасити. Тепер вже всі інгредієнти даю "на око", і воно в мене щоразу таке смачненьке виходить. А якось до мене навідалася кума й спробувала соління. їй дуже посмакувало, і вона порадила мені продати лишки на базарі. Оскільки капуста мала тієї весни великий успіх, то вдома я посадила чималу ділянку з білокачанною. А восени на ринку ще прикупила трохи й заквасила. Однак і цього було замало.Тепер уже квашу по триста і більше кілограмів. Щоби капуста була твердою й смачною, купила на базарі великі дубові діжки. Тільки в них може бути
продукт високої якості. Цей бізнес, як бачите, виник у мене спонтанно. Звичайно, що роботи з капустою багато. Та я живу в приватному будинку, маю велику пивницю, в якій соління дуже добре зберігається. Приміром, минулої осені з ділянки зібрала кілограмів з двісті, а понад сотню ще докупила. Та ті гроші, що витратила, я вже давно "відбила". Тепер уже маю чистий прибуток. Гроші не такі вже й великі, однак і це непоганий приварок до скромної мінімальної пенсії. Восени зібрала з городу моркву, буряки, однак і їх виявилося замало, довелося докуповувати на оптовому базарі. Тепер свої кулінарні шедеври несу на базар. Стояти довго мені не доводиться, бо чимало городян очікують моєї появи й охоче купують соління. Побачивши, як я навчилася бізнесувати на соліннях, ще кілька жінок з міста та найближчих сіл й самі взялися за цю справу. Та конкурентки поки що зі мною не можуть рівнятися, моя продукція значно краща, хоча й дорожча. Дуже дивуюся нинішнім молодицям, котрі сидять без роботи і скиглять та нарікають, що важко жити, мовляв, роботи немає. Думати головою треба, ось що! Трохи підприємливості — і заробляти можна. Я особисто проти перекупників, яких тут розвелось чимало. Вранці від селян виманять майже задарма овочі, фрукти, іншу городину, а потім до вечора правлять бал на базарі,
реалізуюючи вирощене тяжкою працею сільських трударів втридорога... В часи свого першого прем’єрства Юлія Тимошенко боролася з такими спекулянтами, та зараз з перекупниками ніхто чомусь боротьбу не веде. Я ж заробляю гроші власною працею. І я рада, й люди задоволені.
Не минуло й двох годин, як каструля пані Ірми спорожніла. Не залежалися на прилавку й баночки з буряками та морквою.
Віталій Пумпинець, м.Мукачево
ОБГОВОРИТИ: Коментарів 0, стор.
Загрузка...
|
|
 | |
Загрузка...
| |
|
