Смак кредиту

СПОЖИВАЦЬКИЙ БУМ – У БОРГ

У нашій чарівній країні, напевно, ніколи не пропаде дух масовості. У середині 90-х хтось першим одягнув смугасту турецьку куртку – і вся Росія дружно переодягнулася в "матроски". Тепер же в масс-моді кредити. У борг можна купити абсолютно все – від будинку до грабель. І народ пустився у всі і вся…

Сама ідея кредитів, звичайно, хороша. Особливо, коли існує так званий пільговий період, а відсотки і комісії не викликають передінфарктних станів. Та і загальна ситуація повинна бути іншою, бо система із зарплатами в конвертах, відсутністю трудових договорів як класу в переважній більшості організацій ставить під удар в першу чергу позичальника.

Отже, уявляємо собі ситуацію: на носі день народження коханого, сестри, кращого друга, мами – кого завгодно. Як на зло, зарплата через тиждень, грошей нуль, а приходити без подарунка – зовсім не прикольно. І тут ти заходиш у магазин, бачиш саме те, що хотів би отримати новонароджений. Раніше на цьому моменті кіно зупинялося, і головна героїня чи герой, згнітивши серце, виходив з магазина. Проте тепер для всіх і вся гордо майорить червоний стяг "можна купити в кредит".

Яка радість. Звичайно ж, біжу-біжу, нічого не плачу, підписую купку папірців і отримую, задоволена, в руки предмет, що довго шукала.

Проходить місяць, приходить перший лист… З цієї миті любов до кредитної системи пропадає. Природно, хто б міг подумати, що ті дрібні букви в кінці договору складалися в страшні слова? Тепер на тобі висять: борг, комісії, відсотки, виплати, термін погашення й інша краса.

Бум споживацьких кредитів поволі, але вірно заганяє нас у кут – у будинку є практично все, що потрібне: новий телек, пилосос, який по-звірячому жере занавіски, меблі, комп’ютер, килим… Ось тільки в холодильнику порожньо і туалетний папір закінчився минулого тижня. А все тому, що вся зарплата йде в ненажерливе черево банку, що так щедро відсипав дзвінкі золоті, колись дуже давно…

Минулого літа, коли я мучилася від безробіття, а на моїй шиї сидів не менш безробітний бойфренд, в мою поштову скриньку якимсь чудом впав конверт з кредитною карткою одного сумно відомого банку. Діватися було нікуди, з грошима повна катастрофа, тому я подзвонила в банк і активувала нещасливу кредитку.

Звичайно ж, я розраховувала, що як тільки робота буде знайдена, життя устаканиться і взагалі все стане добре, я піду в банк і гордо погашу всю суму боргу. Чом би не так? Ось вже більше року я справно годую тих, хто свого часу не дав мені померти з голоду. При цьому кредит не зменшується, оскільки щомісячного платежу вистачає рівно на те, щоб покрити відсотки і комісію за обслуговування.

На сьогоднішній день я вже заплатила по процентній ставці суму трохи більшу, ніж половина мені позиченої. Карткою користуватися не можу, оскільки доступних засобів на рахунку – цілих 14 гривень. А постійно виникаючі насущні потреби підло б’ють під коліна золоту мрію про дострокове погашення боргу. Щодня я мучуся питанням: ну коли ж, коли наступить той світлий день, що мені не потрібно буде терміново купувати зимовий одяг, нові лінзи, подарунок коханому, сестрі, кращому другові, мамі… І коли він таки прийде, та солодка мить прощання з грошовим зобов’язанням, я поставлю жирний хрест на кредитах у своєму житті.



МІЙ УЛЮБЛЕНИЙ ЗВІР-КРЕДИТ

Кредити – така краса. Люблю я їх. І банки люблю. Адже в цих чудових будівлях є так необхідні нам всім гроші. А в магазинах стільки всього, що хочеться… загалом, без кредитів я як без рук. Кредит – звір корисний. Він виручить в скрутну хвилину фінансової кризи, допоможе купити необхідне, не чекаючи зарплати, і – найголовніше – не відкладаючи гроші в панчоху. А отже, гірка година, гроші і згоріти можуть.

Але багаторічна кредитна історія мене дечому навчила. Не вдаватимуся в юридичні тонкощі. Краще поділюся житейськими.

Звір-кредит хоча і з усіх боків пухнастий, все ж таки має свої недоліки. І я зараз навіть не про відсотки. Відсотки, як це не дивно, зовсім не негативний момент. Завдяки ним тебе не мучить совість, що ти не повернула позику в найкоротші терміни. Пригадай, коли ти займаєш яку-небудь тисячу "до зарплати" у друзів, то її так і хочеться повернути скоріше.

Недолік довгострокового кредиту – час. Хоча він же і плюс. Ще б пак. Вже сьогодні я катаюся на машині. А так я була б позбавлена трьох років щастя, адже раніше я б не змогла її купити. Та й гроші могли б витратитися на що-небудь з серії "хочу-не можу", а я б залишилася пішоходом. Але – спасибі кредиту – мій автомобільчик вже шустріє по дорогах рідного міста. Це ж здорово.

Тільки весь цей час мені доведеться відстібати неабиякий шматок зарплати на банк. І раніше мене це сильно "напружувало". Адже коли ти береш кредит на пару місяців, упевненість у тому, що все виплатиш з наступної зарплати, досить велика. А ось коли остання виплата намічається на "через N років".., упевненість у тому, що до того моменту все буде в порядку, слабне.

А ти через постійну напругу починаєш кидатися на оточуючих. Це запросто може зіпсувати твоє життя і відносини з коханим. Особливо якщо ви обидва молоді і нетерплячі.

Але я знайшла вихід. Це всього чотири прості пункти. Запам’ятай їх, візьми на озброєння і скажи недолікам кредитування "пока-пока". Перевірено особистим досвідом.



МІЙ РЕЦЕПТ

Частіше думати про те, що ти вже володієш річчю, яку не змогла собі дозволити ще недавно.



Це додатковий стимул до самовдосконалення: чим більше ти знаєш і умієш, тим вище твоя зарплата, а значить і термін виплати скорочується.



Філософія. Так-Так. Тільки з її допомогою ти навчишся абстрагуватися і не даси собі потрапити в замкнутий цикл "раздратованість-стрес-раздратованість".



Перед отриманням кредиту дуже уважно проглянь умови договору. Щоб не було неприємних несподіванок, на зразок "платні за обслуговування кредитної картки". Про яку багато хто чомусь забуває.

Надія СИТА
Трибуна

 

14 травня 2008р.