Ми чужі на цьому святі футболу

Чемпіонати Європи відбуваються лише раз на чотири роки, тому справжні фани футболу за будь-яку ціну намагаються потрапити на феєричні футбольні дійства.

Шкода, але цього року збірна України з чемпіонатом пролетіла, а от закарпатцям трохи поталанило, бо головні матчі ЧЄ проходять усього за якихось 500 км від області. Саме стільки від нас до австрійського Відня, де в неділю відбудеться фінальний матч чемпіонату.

Напередодні кореспонденти "РІО" побували у Відні, де сповна відчули всю атмосферу як футбольних баталій, так і того, що відбувається поза матчами.

Дістатися Відня можна доволі легко, особливо, якщо їхати автівкою. Перед чемпіонатом були певні застереження. Австрія відновила паспортний контроль на своїх кордонах (але не вийшла тимчасово з Шенгенської угоди, як про це писали деякі газети, тому до Австрії можна їхати з Шенгенськими візами тої ж таки Угорщини чи Словаччини, чи будь-якими іншими). Крім іншого, австрійці застерігали, що є значні проблеми з паркуванням автомобілів, а також з поселенням. Тим не менше, найкращий варіант відвідин чемпіонату для закарпатців — це їхати автівкою. Причому їхати до Братислави, там винайняти житло, залишити автомобіль і потім їхати до Відня. Так ми і зробили. В Братиславі можна знайти готелі за ціною від 40 доларів за людину. Майже щогодини з самого центру Братислави до Відня курсує автобус. Часто курсують і потяги. Можна також дістатися Дунаєм на маршрутних човнах. Від столиці Словаччини до столиці Австрії всього 65 км, тому поїздка триватиме близько години.

До речі, на автошляхах паспортного контролю між Словаччиною та Австрією ми не помітили, а от коли наступного дня діставалися до Відня Дунаєм, то на березі двоє поліцейських просто дивилися, чи є паспорти, але не питали про візи...

Весь Відень жив футболом. Фактично на кожному кроці була символіка чемпіонату і чим ближче до центру міста, тим більше рябіло середовище... А сам центр був окупований фанатами. Причому не тільки тими, чиї команди грали цього дня, а фактично фанатами всіх команд, які брали участь у чемпіонаті і навіть уже "вилетіли" з нього... Наші кореспонденти відвідали Відень у дні двох чвертьфіналів, коли грали збірні Росії та Голландії, а наступного дня — Іспанії та Італії. Через те, що росіяни з голландцями грали у Швейцарії, яка не входить до Шенгенської зони, ми вирішили подивитися матч у фан-зоні Відня. Фан-зона розміщена в самісінькому центрі міста між ратушею, парламентом та театром. Це територія завдовжки півтора кілометра, на якій розташовані десятки магазинів, кафе, ігрових майданчиків, ну і 15 величезних екранів, на яких транслюють мат-
чі. Вхід до фан-зони безкоштовний, щоправда, на вході поліцейські аж занадто ретельно всіх перевіряють. Забороняють вносити піротехніку, аерозолі (навіть дезодоранти), а також будь-які напої (не тільки алкогольні, а й звичайні соки та воду). Все це пояснюється тим, що на чемпіонаті є офіційне пиво "Карлсберг" та напої від "Кока-коли" і лише їх можна купити у фан-зоні. Варто додати, що півлітра пива коштує у фан-зоні 4,5 євро плюс один євро за фірмову склянку, яку потім можна повернути. Лише на один євро дешевше коштує склянка коли. Тому пива краще напитися за межами фан-зони.

Вже зранку у фан-зонах відбуваються яскраві дійства. Є програми для дітей, грають симфонічні оркестри. Ближче до вечора виступають рок- та поп-гурти, а десь за годину до матчів на сцени виходять спеціальні ведучі, покликані розігрівати публіку. Що стосується самої публіки, то матч Росія—Голландія у віденську фан-зону прийшло подивитися близько 70 тисяч чоловік, що на 25 тисяч більше, ніж було на самому футболі в Базелі. Звичайно, переважали розцяцьковані помаранчеві фани Голландії, однак і фанів із російською символікою та прапорами також було кілька тисяч. Ми спостерігали за ходом гри на площі перед театром з найбільшого екрана. Вся площа засипана товстим шаром деревної кори, на якій було м’яко сидіти і навіть лежати.. У нашому секторі за матчем спостерігали близько десяти тисяч чоловік, переважно голландці. Росіян було менше, однак чомусь саме за Росію вболівали фани з Австрії, Німеччини, а також іспанці та італійці. Як відомо, Росія виграла, і вболівальники росіян влаштували невеличкий карнавал. Слід зазначити що, попри поразку своєї команди голландські фани вели себе дуже пристойно. Жодних інцидентів не було. Та, більше того, голландці разом із росіянами пили пиво і вітали їх з перемогою...

У Відні дуже зручне метро. Одна поїздка коштує 1,7 євро, однак для тих, хто має квитки на чемпіонат, проїзд у всьому громадському транспорті безкоштовний. Третя лінія метро веде до міжнародної автобусної станції і о пів на першу ночі автобус повернув нас до Братислави.

Наступного дня чвертьфінальний матч Іспанія—Італія вже проходив у самому Відні. До австрійської столиці ми припливли Дунаєм на прогулянковому швидкісному катамарані (вартість проїзду близько 10 доларів). Центр міста нагадував галасливий фестиваль. Центральними вулицями міста пройти було важко. Іспанці та італійці подеколи окремо, а подеколи разом співали, танцювали і просто веселилися, налаштовуючи себе перед матчем. Тут таки дехто продавав із рук квитки на матч. Власне, квитки на всі матчі були продані задовго до чемпіонату, тому квитки, які продавалися з рук, були доволі дорогими. Приміром, квиток на другий сектор за офіційною вартістю 110 євро продавали по 300 євро. За кілька годин перед матчем поблизу стадіону квитки з рук продавали вже по 200 євро. А за годину до матчу можна було натрапити на квитки за собівартістю. Власне, такі квитки нам і дісталися...

Ввійшовши через потрійний кордон охорони до свого сектора, ми зрозуміли, що місця наші в самісінькому серці італійських тифозі-ультрас... Це був шок, бо ми вболівали за іспанців і мали на собі іспанську символіку... Тим не менше, італійські суперфани поставилися до нас спокійно, щоправда, чемно попросили нас допомогти їм розвісити італійські прапори та транспаранти з лозунгами. А вже через 15 хвилин ми вивчили всі італійські речівки-заклики та фанатські пісні. Наш сектор був єдиним організмом, все робилося синхронно і на піднесенні... Це було настільки заразливо, що вже в кінці матчу, коли Італія програла за пенальті, ми вже забули, що вболівали за Іспанію, і сумували разом із італійськими фанами...

На стадіоні ми також побачили те, що неможливо побачити по телевізору. По-перше, ще за кілька годин до початку матчу на футбольному полі відбуваються різні шоу-програми, конкурси, змагання. Тоді ж ми зрозуміли, що деякі фотокореспонденти престижних західних видань привозять із собою одягнених у фанатський одяг псевдофанів. Насправді це є дівчата та хлопці з модельних агентств і саме вони створюють гарну картинку, яка стає фотографією першої сторінки видання. За таке вдале фото фотограф може отримати від 100 тисяч євро гонорару, тому для нього не є проблематичним проплатити модельному агентству кілька тисяч євро за "штучних фанів"... А ще зверніть увагу, якщо в матчі виникає пауза, то на екранах показують фанатів із трибун, але серед цих фанатів обов’язково будуть дівчата...

Що нас ще вразило, то це те, що ніде неможливо купити атрибутику з символікою чемпіонату. Такі речі продаються тільки в офіційних магазинах, розташованих у фан-зоні, та на території стадіону. У цих магазинах оригінальні футболки офіційних збірних коштують 70 євро. Неоригінальні футболки можна придбати від 20 до 40 євро. Якщо якась команда вибуває з чемпіонату, то атрибутика з її символікою падає в ціні на 50 %. Звичайно, просто на вулиці з рук можна купити атрибутику різних збірних, але на них не буде символіки чемпіонату, бо за порушення авторських прав на Заході суворо карають...

І ще. Ми бачили футбольних уболівальників із багатьох країн. І не тільки тих, чиї команди брали участь у чемпіонаті. Були навіть уболівальники з Австралії та США, які просто приїхали стати учасниками футбольного фестивалю і гарно розважитися... А що казати вже про росіян. Їх було десятки тисяч. Ми зустріли двох хлопців із Уфи, які за тижневу поїздку до Відня виклали 20 тисяч доларів на двох... Та ми лише одного разу зустріли трьох українців, які повісили жовто-блакитні прапори на задниці, чемно спостерігали за тим, що відбувається, і один із них з сумом сказав: "Шкода, що ми чужі на цьому святі футболу...". І справді, шкода.

Як відомо, цієї неділі відбудеться останній матч чемпіонату, який і визначить переможця. Матч пройде у Відні. Тож, якщо зважити на те, що наступний Чемпіонат відбудеться лише у 2012 році (і якщо все добре, то матчі будуть і в Україні), варто поїхати. Австрія не така вже й далека від нас країна...

1/4 фіналу
19 червня: Португалія — Німеччина — 2:3.
20 червня: Хорватія — Туреччина — 1:1 (1:3 п.).
21 червня: Голландія — Росія — 1:3 (д. ч.).
22 червня: Іспанія — Італія — 0:0 (4:2 п.).
1/2 фіналу
25 червня: Німеччина — Туреччина — 3:2.
26 червня: Росія — Іспанія.
Фінал
29 червня.

РІО

 

28 червня 2008р. -->