| Сьогодні, 21 листопада 2008, п’ятниця (21:01) |
|
|
Олена Стричик: “Боротися з архітектурним свавіллям штрафами нині нереально. Залишається апелювати до свідомості ужгородців” Нещодавно під час громадського обговорення Cтратегії розвитку Ужгорода виник цілий ряд питань з приводу розширення і розвитку міста, відповісти на які найкомпетентніше може начальник управління архітектури й містобудування Ужгородської міськради Олена Стричик. До неї й звернулися по роз’яснення, тим більше, що з’явився зручний привід — 1 липня вона з колегами відзначатиме професійне свято.— Олено Георгіївно, так чи має все-таки місто можливість “розповзатися” вшир і чому не затверджені його межі? — Межі Ужгорода затверджені в 1978 році — коли були приєднані мікрорайони Дравці й Горяни. Після цього вони не мінялися, і останнє коригування Генплану, яке відбулося 2004 року, не передбачало ні розширення меж, ні зростання населення понад 115 тисяч чоловік аж до 2026 року — саме на такий розрахунковий період розроблено проект київським “Діпромістом”. Утім, він виходив із тодішніх реалій, а зараз народжуваність усе-таки трохи підвищилася. Нині у складі відповідної структури ОДА працює комісія із залученням підрозділів міськради з урегулювання спірних питань щодо меж Ужгорода. А такі є з кількома селами, зокрема з Великими Лазами щодо ринку на вул. Краснодонців, з Горянами. Саме ця комісія зробить висновок, чи варто вносити подання у Верховну Раду щодо стосовно змін меж міста. Бо слід розуміти: приєднання нового мікрорайону — це необхідність забезпечити його інфраструктурою, всіма комунікаціями, а чи отримаємо якісь плюси — велике питання. Резерв вільної території навряд чи з’явиться, бо сільські ради й РДА давно вже пороздавали всі землі, а просто приростити таким чином кількість населення означає знайти собі купу проблем, яких у нас і без того вистачає. Наприклад, маємо дуже загрозливу ситуацію з цвинтарем: у Барвінку місця вистачить хіба на півроку, та й то йдеться вже про підзахоронення й ущільнення. Території, що під час проектування кладовища планувалися на його розширення, вже розпайовані, з іншого боку — дачі, територія “Лісгоспу”. Викуповувати ці території — надто великі затрати, тому зараз розробляємо пропозиції щодо розміщення нового цвинтаря. Я бачу єдиний варіант, передбачений Генпланом, — міждамбовий простір між об’їзною дорогою та продовженням вул. Гранітної. Звісно,він не всім подобається, але ж тільки тут можуть бути витримані необхідні норми: віддаленість від житла, наявний транспортний зв’язок. — А в межах міста ділянки під забудову ще є? — Минулого року на сесії затвердили три великі площі під індивідуальну забудову — в районі вулиць Загорської, Гвардійської та на Собранецькій. Там надано близько 900 ділянок. Зараз розробляємо пропозиції з приводу розвитку Ужгорода в бік кордону, де розташуються квартали індивідуальної та багатоповерхової забудови з усією необхідною інфраструктурою. Проте оскільки ці землі наразі перебувають у користуванні радгоспу-заводу “Ужгородський” (хоч той і не використовує їх за призначенням), їх надання має вирішуватися через суд. Тим часом уже затверджена проектна документація 9-поверхових кварталів у районі Легоцького-Можайського. Поблизу Боздоша всі вільні ділянки викуплені приватними забудовниками — юридичними особами, адже держава зараз зводить житло хіба для військових. “Інтер-Гал” уже здав там 200 квартир, “Закарпатбуд” і ТОВ “Сузір’я” ще будують. На жаль, школи тут не буде, бо запроектовану під неї Генпланом площу віддали в 90-х рр. під “Гроклін- Карпати”. Інші ділянки, які ще можуть бути освоєні згідно з Генпланом, передбачають великий обсяг попередніх земельних робіт на зразок засипки, тому знайти інвестора, готового братися за них, буде досить важко. Місто, звісно, теж не зможе цього зробити, бо йдеться про мільйонні кошти на рекультивацію. Втім, близько 6 га підтоплюваних територій у районі Боздоського мосту таки освоюються — “Нова лінія” зводить супермаркет будівельних матеріалів, де буде все від газонів до цегли, хоч їй доведеться витратитися на укріплення й нарощення дамби. Там планують зробити також набережну й нову вулицю, паралельну Загорській. А в районі останньої за “садовим” кварталом у процесі проектування зараз приблизно 15 га багатоповерхової забудови зі школою, садком, усією інфраструктурою. — Міській владі часто докоряють, що в Ужгороді стає все менше зелені. У цьому плані щось робитиметься? — Щодо зелених насаджень, то в першу чергу є нагальна потреба їх інвентаризації. Парки, алеї закладалися давно, дерева старі, їх треба замінювати, а відповідної програми нема. На жаль, не затверджені й межі природоохоронних зон. Зараз наші архітектори разом зі спеціалістами географічного й біологічного факультетів розробляють проект реконструкції Боздоського парку з новим функціональним зонуванням: кафе, атракціони, зона тихого відпочинку, спортивно-оздоровча зона з водними атракціонами і басейнами (аква-парк), майданчики для пікніків, пляжні зони тощо. Думаю, ще цього року він буде готовий, ми встановимо межі парку й нарешті оформимо на нього документацію. Уже міняються зелені насадження на проспекті Свободи — в ході його реконструкції. Там настилають тротуарну плитку, поставлять нові лавиці, урни, ліхтарі. Такі речі, у принципі, необхідно робити кожні 20—25 років. — Іще одна серйозна проблема — завантаженість центру міста транспортом. Її, пам’ятається, планували розв’язати, пустивши рух по малому і великому кільцю… — У нас уже затверджено проект, і відбувся нарешті тендер (він тягнувся ще з минулого року) на будівництво дуже складного перехрестя на вул. Перемоги—Легоцького—Баб’яка. Думаю, ще цього року його буде зроблено. Правда, поки тривали тендерні процедури, ціни зросли, і не знаю, чи вкладемося в минулорічний кошторис. Західну ж частину великого кільця — об’їзну дорогу в напрямку Єньківської до КПП на Собранецькій — ми запропонували області робити разом, адже це вихід на міжнародну магістраль, але поки що відповіді не отримали. Функціонування ж малого кільця упирається в звільнення вулиці Фединця, про нелегальний ринок на якій представники міської влади вже втомилися говорити. Якби реконструкцію цієї вулиці все ж удалося зробити, там відкрився б не тільки кільцевий рух, що зменшив би затори в центрі, а й облаштували місця для паркування. У міру можливого покращити ситуацію наразі пробують через рішення виконкому, яким обмежено рух транспорту в центральній частині. Зону від медфаку на наб. Незалежності до “Едельвейсу” на Театральній площі зробили пішохідною. Підвозити товар у магазини підприємцям доведеться тільки у визначені ранкові години, і ці автівки, як і мешканці прилеглих будинків, мають отримати спеціальні картки-перепустки. Хоча водії все одно примудряються заїхати туди, щоб протягом дня залишити машину, як на стоянці. — Ідея багаторівневого чи підземного паркінгу, про яку на одній із прес-конференцій говорив Володимир Бобков, ще актуальна? — Біля Перечинського вокзалу є ідея зробити багаторівневий паркінг, щоб накопичувати там транспорт перед в’їздом у центральну частину. Але для цього, однозначно, треба шукати потужного інвестора. А щодо підземного паркінгу — питання дискусійне, адже це потребує величезних вливань коштів, а чи буде віддача? В центральній частині під землею маємо не тільки купу комунікацій, а й русло Малого Ужа, підземну річку в колекторі. Щоб ці роботи прогнозувати, спершу потрібне технічне обстеження, якесь наукове обґрунтування. Тому, звісно, підземні парковки — ідеальний варіант для міста, але надто вже дорогий. — Напевно, найболючіше питання для вас — самовільні забудови та неузгоджені з управлінням архітектури зміни фасадів в історичній частині Ужгорода. Як із цим боретеся? — З нового року в нас пройшла реорганізація: вийшов закон про створення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка має регіональну вертикаль на рівні області та центральне управління в Києві, і тепер такі порушення контролюють вони. Але, скажу вам, у нас головного болю не поменшало — скарги мешканців усе одно розбираємо самі, от тільки санкцій ніяких застосовувати не можемо, просто виявляємо факт порушення і сигналізуємо про це в інспекцію. На жаль, штраф у 170 гривень, який вона може застосувати, нікого не лякає. Люди вважають: моя квартира — що хочу, те й роблю, і не бажають знати ніяких законів. Між тим, особливо у центральній частині міста, не те що реконструкцію, навіть заміну вікон-дверей мали б узгоджувати з нашим управлінням. Ми не проти заміни, але хай пластикові конструкції будуть такої ж форми, кольору і стилю, як старі дерев’яні, і я наголошую на цьому за кожної зручної нагоди. Хоча, з моєї точки зору, натуральний матеріал, дерево, — поза конкуренцією, з ним помешкання дихає, і в Європі це розуміють, а в нас поки що ні. Заради справедливості мушу сказати: є чимало законослухняних громадян, які дотримуються вимог, і ми винесли на виконком уже 700 — 800 звернень з приводу реконструкції, будівництва і перебудов. Але подивіться на наші будинки з фасадами, “прикрашеними” заскленими де як балконами, лоджіями, кондиціонерами, з яких крапає людям просто на голови, — і зрозумієте масштаби цієї напасті. Думаю, боротися з цим за допомогою мізерних штрафів, передбачених українським законодавством, безперспективно. Залишається апелювати до свідомості ужгородців: не спотворюйте обличчя рідного міста, будьте його патріотами і не міняйте дизайн, виходячи тільки з власних вузьких інтересів. Адже самі ж городяни потім скаржаться: мовляв, втрачаємо історичний шарм, на багатоповерхівках у спальних районах наліплено казна що і т. п. — Якщо вже зайшла мова про історичну частину — що з будівництвом Нацбанку на пл. Народній? — Питання залишається відкритим. Сесія міськради надала дозвіл Нацбанку на збір документів по земельних питаннях, але все застопорилося на обласному рівні. Зараз у нас буде розроблятися концепція благоустрою площі Народної, в якій розглядатиметься зокрема і те, яку забудову там проводити. Це пов’язано і з громадським обговоренням думки скульпторів щодо розміщення монументів. Нам треба винести на суд ужгородців якусь загальну концепцію площі, розглянути це на науково-художній, містобудівній раді тощо. Хоча забудова, дзеркальна споруді облпрофради, там планувалася ще чеським архітектором, навіть котлован вирили (де пізніше створили розарій), але звести не встигли. З цього приводу є різні думки, але я вважаю, що місто — живий організм, у ньому постійно щось відмирає, щось з’являється, і це нормальне явище. І 20, і 50 років тому були люди, котрі не хотіли порушувати звичні для них архітектурні ансамблі, але ж зміни таки відбувалися, і півстоліття тому та ж площа Поштова виглядала зовсім інакше, Київська набережна зовсім не була забудована. Нічого не міняти нереально. — А чи є потреба в новому Генплані міста і скільки він коштує? — З приводу вартості — навіть не знаю, бо це залежить від поставлених завдань. Але коригувати Генплан 1967 року вже досить, пора заново розробити весь його обсяг, врахувавши нагальні потреби. Адже у нас гостро стоїть питання санітарної очистки міста, а це і спроектовані майданчики для контейнерів з нормальним під’їздом для техніки, і лінія для сортування сміття, і сучасний полігон для твердих побутових відходів тощо. Хоча цю проблему без підвищення свідомості ужгородців навіть за найкращої інфраструктури не вирішити. Треба в Генплані відобразити й тенденцію 3—4-поверхової забудови вулиці Фединця, що намітилася з минулого року (щось подібне раніше відбулося на вул. Швабській). Житла там незабаром не залишиться, натомість з’являться торгово-адміністративні будівлі. Ми, звісно, намагаємося регулювати цей процес, щоб він вписувався в історичну забудову. P.S. Насамкінець Олена Георгіївна сердечно привітала колег із Днем архітектора. “Це цікава й відповідальна професія, на яку зараз є великий попит, — сказала вона. — Маємо вже й молоді місцеві кадри, виховані кафедрою містобудування й міського господарства УжНУ. З нагоди професійного свята бажаю всім — і досвідченим, і “зеленим” — цікавих об’єктів та хороших замовників, без яких ніколи не буде належного результату. Бо тільки взаєморозуміння архітектора, замовника й будівельника може дати у підсумку гарні об’єкти, а значить — красиве місто. Міцного здоров’я всім, творчого натхнення і добробуту.” Мирослава ГАЛАС, “Ужгород” 
Загрузка...
|
|
 |
Використання матеріалів УЖГОРОД.net.ua дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань — гіперпосилання) на uzhgorod.net.ua. Передрук, копіювання чи відтворення інформації, що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено. |
Зв’язок: редактор editor@uzhgorod.net.ua, реклама reklama@uzhgorod.net.ua, технічні питання root@uzhgorod.net.ua
Запрошуємо авторів до співпраці, якщо у Вас є цікаві новини, то надсилайте їх за адресою editor@uzhgorod.net.ua, найкращі з них будуть винагороджені. Редакція не відповідає за зміст рекламних оголошень, може не поділяти точку зору автора, може відмовити автору публікації, якщо текст не відповідає політиці ресурсу без попереднього узгодження. Дизайн: YOUR.UZHGOROD.NAME. Розробка: ЗІС. |
