Віктор Балога купив для Ужгорода старовинну дерев’яну церкву

Старожили села Дешковиця біля церкви, яку Віктор Балога придбав для Ужгорода
Глава Секретаріату президента 45-річний Віктор Балога планує встановити у сквері біля Закарпатської облдержадміністрації дерев’яну церкву. Але тільки цієї весни вдалося зібрати всі документи, що дозволяють перенести старовинний храм.

Церква, яку привезуть до Ужгорода, нині в селі Дешковиця Іршавського району. 1699 року її збудували з дуба без єдиного цвяха у селі Сільце того ж району.

— У Дешковицю Свято-Покровську церкву привезли на волах у 1813 році, — розповідає 76-річний Василь Дзвонар. Показує на храм із почорнілими шинглами. Де-не-де дах продірявлений. — Наше село мало тоді 70 хат, люди жили бідно, то й не могли побудувати власної церкви. На бережку витягли мурований фундамент і встановили там куплений храм. Поряд побудували дерев’яну дзвіницю. А наприкінці 1990-х вирішили громадою збудувати в селі нову церкву. Дерев’яна замала для сільських вірників. Думались-ме перетворити її на музей. Але в той час (1999 року. — ”ГПУ”) до Дешковиці заїхав тодішній губернатор Віктор Іванович Балога. Храм йому сподобався. Казав, що хоче встановити його в Ужгороді перед ”білим домом”. Обіцяв узамін допомогти селу. Крім того, Балога повіз нас в Ужгород і дав завдаток за церкву — 1800 доларів. Ми ті гроші використали на будівництво нової церкви. Тепер чекаємо, коли приїдуть забирати святиню.

2005 року Свято-Покровську дерев’яну церкву перестали використовувати для богослужінь і відправ. Освятили новий храм. Але досі до села приїздять мешканці сусідніх районів, щоб охрестити дитину чи повінчатися у старому.

— Щоб перевезти до Ужгорода церкву, треба понад мільйон гривень, — каже начальник обласного управління культури Юрій Глеба. — Частину грошей виділять із бюджету, решту — нададуть меценати. До нового року Дешковицька пам’ятка архітектури має стояти в обласному центрі. Тепер для неї будують фундамент.

Мистецтвознавці запевняють, що в такий спосіб вдасться врятувати дерев’яну церкву.

— У 1930 роках саме таким чином чехи порятували п’ять дерев’яних храмів Закарпаття, — розповідає Михайло Сирохман, який 25 років вивчає дерев’яні церкви. — Тому перевезти Дешковицький храм тепер — хоч і радикальний, але найкращий метод порятунку. Хоча, зрозуміло, зберігати церкву там, де вона простояла століттями, — найкраще.

Довкола скверу, в якому стоятиме старовинний храм, розташовані обласні рада та адміністрація, управління СБУ, МВС, СІЗО, університетський корпус та кілька банків.


Сніжана Русин, "Газета по-українськи"

 

02 липня 2008р. -->