Обласний центр Закарпаття буквально кишить сміттєзвалищами

Ужгородці все частіше жаліються на те, що місто над Ужем стає з кожним днем все бруднішим. Вже звичною для кожного мешканця Ужгорода є картина: роми сидять біля сміттєвих баків і чекають, поки хтось винесе "свіженький" пакет зі сміттям.

Одна з ужгородок, пані Світлана, що проживає в новому будинку в провулку Уральському, каже, що ввечері не може винести сміття, бо просто боїться:

«Деякі роми, воліють не працювати, а просто сісти біля смітника і чекати на шанс «виловити» в смітнику щось файне. Вони копирсаються в смітниках, як в себе на городі, поліетиленові пакети розлітаються по району, чіпляються за гілки. Це вже якась нова «модна тенденція» чи що? Вдень це жахливо виглядає, а ввечері взагалі страшно виносити сміття..."

А пані Марта, вікна якої виходять на фасад культпросвітнього училища вже навіть збирається до прокуратури:

«Вранці кави на балконі не поп'єш. Тому що вийшовши на балкон перед очима з'являється пейзаж – «безхатьки на звалищі». Взимку вони грілися на каналізаційному люку, готували на ньому їсти. Я нічого проти цих людей не маю, адже їм теж жити треба. Але якось потрібно працювати, а не ходити від смітника до смітника. Гадаю, якщо б сміття вчасно вивозили та утилізовували, то місто було б чистішим. Я живу в Ужгороді більше 50 років і не пам’ятаю, щоб місто було на скільки засміченим. Оскільки ніхто нічого не робить, щоб вирішити якось «сміттєве» питання, то буду йти до прокуратури. Нехай притягає до відповідальності тих, хто нехтує своїми обов’язками."

Ще один смітник, який ужгородці влаштували собі за власною ініціативою, кореспондент Karpatnews зафіксував поблизу обласної міграційної служби.

Очільник товариства «Уж» Андрій Ковальчук розповів кореспонденту Karpatnews, що крім естетичної дисгармонії, канцерогени від сміття також не кращим чином впливають і на самих закарпатців:

«Найменший в Україні обласний центр стикається з проблемою великих мегаполісів. Люди споживають товари неекономно, викидають сміття будь-де. Целофанові пакети, пластиковий посуд, пляшки через свій хімічний склад для природи - отрута. Канцерогени забруднюють ґрунт і воду. До прикладу, в Італії вже заборонено використовувати целофанові пакети. У Швейцарії закон зобов’язує кожного жителя сортувати сміття», - розповідає керівник громадської організації.

У цих країнах навіть існує спеціальна поліція, яка слідкує за порядком в прямому сенсі цього слова. Тож, навіть якщо викинути з вікна авто недопалок, європеєць може піти під суд. Кожен зобов'язаний привезти в пункти прийому розсортовані відходи, якщо людина не хоче цим займатися, то платить, якщо хоче, щоб цим зайнявся хтось інший. Практично вся використана склотара і третина паперу стають вторсировиною. На вулицях стоять контейнери не просто для пляшок, а для скла різного кольору. Та велику роль у цьому питанні все ж грає у культура та традиції тієї чи іншої території. До прикладу південь тієї ж Італії досить брудний. Кілька років тому європейська спільнота погрожували оштрафувати Неаполь через гори сміття в місті. Натомість, північ цієї країни – дуже чиста, мабуть дається в знаки близькість до Швейцарії.

«Через засміченість ужгородцям вже давно варто почати замислюватися над вирішенням проблем зі збору та переробки сміттєвих відходів. Хоча час від часу небайдужі проводять акції зі збору сміття, у тому числі і роздільного, збір батарейок. Але чомусь забувають про ртутні лампи, які, до речі, також не можна викидати разом із звичайним побутовим сміттям. Адже всі процеси взаємопов'язані і збій в якійсь одній частині обов'язково призведе до проблем у всій природній системі», - пояснив Андрій.

Karpatnews.in.ua