Чехословацький президент, який підтримував Підкарпатську Русь, намагався дружити і з Заходом, і з Сходом

Сьогодні минає 130 років з дня народження Едварда Бенеша, чехословацького державного діяча, президента Чехословаччини (1935-1938 рр.).

 

Народився 28 травня 1884 року у місті Кожлані, Королівства Богемія, в Австро-Угорщині. Бенеш втілював в собі стару добру довоєнну Чехословаччину, мирну і нейтральну. Намагався дружити і з Заходом, і з Сходом.

У 1930-і роки був ініціатором створення системи колективної безпеки, результатом якого стало підписання союзницького договору між Чехословаччиною і Радянським Союзом.

Вважається, що Сталін поважав і довіряв Бенешу. Це пояснює той факт, коли після звільнення радянськими військами Чехословаччини від німецької окупації взагалі стало можливим повернення з еміграції старого буржуазного лідера країни.

З іншого боку, Бенеш в цей період, швидше, був фігурою номінальною, декоративною. У лютому 1948 року Бенеш був вимушений під тиском комуністів відправити у відставку уряд, призначив прем'єром Климента Готвальда, ставленика Кремля.

Поступово всі важелі влади в центрі і на місцях перейшли в руки комуністів. Останньою спробою Бенеша зупинити цей процес стала його відмова (у травні 1948-го) підписати текст нової Конституції країни суто радянського зразка.

Але через пару тижнів - остання перешкода в особі Бенеша була подолана. Він подав у відставку через стан здоров'я. Через три місяці, у вересні 1948-го року, Едвард Бенеш помер.

 

Довідково: чеський політичний та державний діяч. Е. Бенеш відомий як європейський дипломат, що служив своїй країні при її становленні як міністр закордонних справ (1918-1935), президент (1935-1938 та 1945-1948), та президент в екзилі (1940-1945). Відігравав також важливу роль в історії Підкарпатської Русі. На Паризькій мирній конференції (вересень 1919) Е.Бенеш добився включення до Сен-Жерменського договору рішення про приєднання Підкарпатської Русі як автономної території до Чехословаччини. У наступні роки він він добився дипломатичними засобами евакуації румунських військ зі східної частини провінції.

1933 рік знаменував собою зміну політики уряду Чехословаччини стосовно Підкарпатської Русі, як було підкреслено в промові Е. Бенеша. Підкарпатська Русь тепер була задекларована невіддільною частиною Чехословаччини та "містком до малої Антанти", тобто Румунії, та далі, до Югославії, союзників Чехословаччини проти Угорщини та її вимог ревізії кордонів. Аби підкреслити важливість цього положення Е. Бенеш здійснив поїздку на Підкарпатську Русь та пропагував його (його промова поширювалася друком в чеському оригіналі під назвою: "Ie… o problemu Podkarpatskem a jeho vztahu k "eskoslovenske republice, 1934; передр. "Podkarpatsko a jeho vztah k "eskoslovensku", 1996), та у французькому й українському перекладах.

Під час свого першого президентського терміну (1935-1938) Е. Бенеш підтримував підкарпатських політиків русинської орієнтації, але протягом Другої світової війни, від самого її початку (1939-1940) при зустрічах з радянськими дипломатами, він говорив про можливість передачі краю Радянському Союзу. Пізніше він злегка поміняв свою точку зору, твердячи, що по закінченні війни провінція повинна належати в майбутньому або до Чехословаччини, або до Радянського Союзу. Пізніше, в 1944 виступав проти негайного приєднання Підкарпатської русі до Радянського Союзу, не визнаючи законності вимого приєднання до Радянської України, висловленого в Маніфесті, прийнятому І-м з'їздом народних комітетів Закарпатської України в Мукачево 26. 10.1944, але під тиском Сталіна протягом зими початку 1945 Е.Бенеш поступово змирився із втратою Підкарпатської Русі. Як державний діяч, він був під сильним впливом Мюнхенського пакту 1938 р.; пізніше йому вдалося досягти спілки з Радянським Союзом протягом Другої світової війни та далекосяжного компромісу з чеськими комуністами. Проте, в лютому 1948 р., під час політичної кризи з Чехословаччині Е.Бенеш спершу підтримав антикомуністичні сили в їх зусиллях припинити сваволю комуністів, але здався і передав владу в руки комуністів. Після комуністичного путчу Е.Бенеш відмовився емігрувати зі своєї країни вже втретє за своє життя, пішов у відставку і помер в ізоляції в своїй резиденції.

Ужгород.net

 

 

28 травня 2014р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів