Що чекатиме на тих, хто ухиляється від мобілізації?

Третя хвиля мобілізації триватиме в Україні до 9 вересня. Деякі військовозобов’язані не з’являються до військкоматів навіть тоді, коли на їхнє ім’я приходить повістка. Військові прокурори уже зареєстрували понад сто кримінальних проваджень стосовно осіб, які ухиляються від мобілізації…

 

 Журналіст «ВЗ» поспілкувалася з заступником прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, начальником слідчого управління Владиславом Матяшуком.

- Що чекатиме на тих, хто тікає від мобілізації?

- Питаннями ухилення від мобілізації займаються правоохоронні органи. Якщо з військкоматів до нас надходить звернення, реєструємо його у єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Проводимо слідчі дії. На сьогодні вже є перший випадок: у Чернівцях, коли людину, яка відкрито відмовилася виконувати наказ, засудили до 1,5 року позбавлення волі. Відкрито 89 кримінальних проваджень щодо ухилення від мобілізації та військової служби. Зокрема, 75 – за ухилення від проходження військової служби, та 14 – за ухилення від призову за мобілізацією. Що стосується облікових даних військовозобов’язаних, то такий облік ведеться.

У зв’язку з тим, що кількість військ­коматів зменшилаcь або їх об’єднали, це певною мірою ускладнило процес. Для тієї кількості працівників, яка залишилася у військкоматах, охопити такий обсяг роботи – проблема. Нам відомо, що повістки приходили до тих людей, які померли, або багато років не живуть за вказаною адресою в облікових даних. Прокуратура регіону проводить перевірки.

- Деякі призовники намагаються відкупитися від призову. Як викоренити хабарництво у військкоматах?

- Із заявами про факти хабарництва у військкоматах до військової прокуратури звертаються не часто. Якщо під час домовленостей (переважно через посередників) сума хабара несподівано зростає, тоді ображені скаржаться у правоохоронні органи — міліцію та СБУ. Цього року за одержання неправомірної вигоди до кримінальної відповідальності притягнуто двох працівників військових комісаріатів. За сприяння у звільненні від призову на військову службу на Івано-Франківщині працівник військкомату одержав 11500 грн. Старший офіцер мобілізаційного відділення Чернівецького міського військового комісаріату отримав 500 доларів США від матері військовослужбовця. Він мав посприяти, аби її син не поїхав до зони АТО, а у майбутньому був звільнений з військової служби.

- Скільки зареєстровано фактів дезертирства, зокрема у зоні АТО?

- Відомі факти, коли українські військові переходять на російську територію. Звучать пояснення, що це був єдиний спосіб урятувати життя. Перш за все необхідно з’ясувати, який людина має умисел. Якщо, маючи на меті ухилитися від військової служби, людина самовільно покидає військову частину, блок-пост, або ж вибула за межі зони бойових дій, тоді це однозначно дезертирство. І це дезертирство скоєне у бойових умовах. Тоді й кримінальна відповідальність є тяжчою. У Західному регіоні зафіксовано 16 фактів дезертирства та 53 факти самовільного залишення військової частини або місця служби. Причини дезертирства різні: від сімейних негараздів до звичайного небажання служити у зоні АТО. Відкриті кримінальні провадження.

Чотири обвинувальні акти скеровані до суду. Кримінальним кодексом України за вчинення військовослужбовцями дезертирства передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 2 до 5 років, дезертирство зі зброєю або за попередньою змовою групою осіб – позбавлення волі від 5 до 10 років.

Джерело

 

20 серпня 2014р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів