Микола Крегул: Створити ефективне правосуддя без реформування всієї правоохоронної ситеми - неможливо

- Миколо Миколайовичу,  що  вдалося  зробити за цей період, чи змогли ви реалізувати всі плани та задуми?

- Непросте запитання. Протягом перших двох років на цій посаді, основна увага була спрямована на створення більш сприятливих умов для роботи колективу. Дещо в цьому плані вдалося зробити, і  це - відчутно. Зараз в нас непоганий колектив, більше того є  порозуміння між суддями і працівниками суду. А ще ці роки пройшли без  потрясінь і особливих  нарікань на нашу  діяльність. Та найголовніше - суд забезпечив виконання  покладених на нього законом обов’язків по здійсненню судочинства, на засадах  визначених Конституцією та  Законами  України,  міжнародними актами. Водночас, хочу зазначити: планів було чимало, деякі – на жаль не реалізувались. Проте, є велика надія, що  все  зміниться  на  краще.

- Який стан здійснення правосуддя апеляційним та місцевими судами області за цей рік.

 - Наразі підсумовувати роботу за увесь рік нам ще зарано, оскільки статистичні дані складаються  судом щороку, до10  січня. Тож, при першій нагоді ми їх подамо  на  розсуд  громадськості. Але, якщо брати до уваги динаміку за перше півріччя, можна зробити висновок: ми попрацювали не  гірше, ніж торік. Нині  можна з впевненістю сказати, що на відміну від загальнонаціональної динаміки, середньомісячне навантаження  на суддю апеляційного суду нашої області збільшилося на 5,8 відсотка в порівнянні із аналогічним періодом минулого року. Так, в місяць на одного суддю апеляційного суду припадає  10 кримінальних, 9 цивільних та 1 справа про адміністративне правопорушення - що перевищує середній показник по Україні.

Навантаження на суддів місцевих судів - також збільшується. Один суддя місцевого суду нашого краю щомісяця розглядає в середньому 64 справи, із них: 16 кримінальних, 2 адміністративні, 29 цивільних та 17 справ про адміністративні правопорушення. Найбільше навантаження припадає на суддю Ужгородського міськрайонного суду (90 справ на місяць), Свалявського районного суду (67 справ на місяць) та Берегівського районного суду (67 справ на місяць). Найменше-у Мукачівському міськрайонному, Перечинському та Воловецькому районних судах - 46-47 справ на суддю. Крім того, варто зазначити, що суттєво зменшилася кількість осіб, котрі утримуються під вартою понад 6 місяців. На початку року в області їх було 90, а вже нині –21 людина. Це є свідченням того, що суди почали працювати оперативніше, намагаючись дотримуватися розумних строків розгляду кримінальних справ встановлених законом, а також чітко виконувати вимоги закону про те, що кримінальні провадження щодо неповнолітніх  та  осіб, котрі  тримаються  під  вартою - розглядаються  першочергово.

- Миколо Миколайовичу, що є причиною зниження довіри громадян до судової системи?

- Про критично низький рівень довіри до судів говорять уже давно. Навіть Президент у виступі 25 вересня 2014 року на з’їзді суддів озвучив дані, що судовій системі довіряють лише 7 відсотків громадян. Прикро, але судовій системі, як, власне, і будь-якій іншій, притаманна недосконалість. Є серед суддів і ті, хто не гідний цього високого звання. Безумовно, людина не буде впевнена у справедливості правосуддя у своїй справі, якщо не довіряє тій особі, яка здійснює судочинство.

Водночас хочу зазначити що є й інші дані  про  довіру  людей  до  суду. У вересні цього року Радою суддів України та Державною судовою адміністрацією України за підтримки проекту Ради Європи «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні»  та за сприяння Уряду Швеції в усіх судах проходила Всеукраїнська акція «Зміцнимо довіру громадян до суду». В рамках  цього проекту відбулося анонімне опитування громадян - відвідувачів судів. До прикладу в нашому суді в опитуванні взяли участь 35 респондентів, загалом в  Україні – понад двадцять тисяч.  За результатами акції більше половини опитаних громадян довіряють тим судам, в яких розглядали їхні судові справи. Однак лише тридцять відсотків респондентів довіряють судовій владі загалом. Та все ж більшість опитаних перебувають у  зоні невпевненості.

Не менш важливою є правова культура наших громадян. Нещодавно мені довелося тривалий час пояснювати активістам, що  суд, згідно  закону,  може  дозволити  відео зйомку судового засіданні, тільки тоді, коли на це дають згоду учасники судового  розгляду. На жаль це не всі хочуть розуміти. Та все ж, суспільство очікує від нас сигналу, що судова влада готова до змін у напрямку реформування, підвищення довіри до суду та налагодження більш відкритої комунікації із громадянським суспільством. Для цього в суді функціонує офіційний веб-сайт та запроваджено посаду спеціаліста із зв’язків з громадськістю (прес-секретаря). Ми намагаємося бути максимально відкритими для громадськості.

- Чи сприятиме прийнятий 16 вересня 2014 року Закон «Про очищення влади» оновленню судової системи та поверненню довіри до судів?

- Це вже другий у цьому році закон, який стосується відновленню довіри до судової  системи. Ще в квітні цього року, я і мої заступники були звільнені з посад згідно з Законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Ми виконали вимоги  цього Закону, судді обрали мене головою суду знову. Дехто каже, що це не очищення, й сам суд не хоче очищатись. У такому випадку  треба  було  в  цьому  законі  зазначити, що  всіх голів звільнити без права на переобрання. Ми б зрозуміли таку вимогу.

 Щодо нового Закону України «Про очищення влади», під час зборів та нарад, які ми проводили - думки суддів стосовно ефективності запропонованих законодавцем підходів до очищення судової системи – різняться. Але, всі без винятку виконують  вимоги  закону.  З 1 по 10 грудня усі судді апеляційного суду подали відповідні заяви про наявність заборони  щодо себе, чи відсутність таких. Також дали згоду на проходження перевірки  та оприлюднення декларацій. Головою суду у  встановлені строки направлено відповідні  запити до органів, що визначені законом для  перевірки. Чекаємо  результатів.

Більшість суддів, і я в тому числі, поділяю точку зору, що зміни в судовій системі назріли, але їх потрібно робити більш виважено. Невже ви думаєте, що якщо в один день звільнити всіх чинних суддів, а наступного - набрати молодих та перспективних, то на третій день зміниться якість правосуддя на краще. Сумніваюсь. Також суспільство має питати з  влади, чому в державі такий суд, а не тільки суд - чому він такий. Адже суд, виходячи із вимог Конституції і Закону, сам себе і для себе - нічого не створював. Закони, в  тому  числі і щодо статусу суддів та судоустрій, приймаються парламентом. У формуванні  судів задіяні й інші державні органи. Із 2010 року судді позбавлені абсолютно усіх пільг. І  слава Богу, бо це породжувало тільки заздрість у людей, хоча судді ними ніколи й не  користувались. Хіба ті, що відсуджували їх через суд. Навіть фінансування суду, яке протягом всієї незалежності держави є жалюгідним - здійснюється Державною  судовою адміністрацією.

За роки незалежності України змінено майже все радянське законодавство, прийняті нові  Кодекси, в тому числі процесуальні -  цивільний і кримінальний. За  цей час прийнято два Закони «Про судоустрій і статус суддів». Здавалось би - такий  суд  має  працювати  як годинник. Але ні! Кожна реформа має давати відповідь на вирішення  ключових  проблем. Для  судочинства, це -  якість  судових  рішень, дотримання  процесуальних, розумних  строків розгляду судових справ, особливо щодо осіб, які тримаються під вартою, дотримання принципу верховенства права, законності, забезпечення  прав  людини. Жодна з цих судових реформ (2001, 2010 рр.) відповіді на ці питання не дала. Я вважаю, що створити  ефективне  правосуддя  без  реформування  всієї  правоохоронної ситеми - прокуратури, слідства, дізнання, адвокатури - неможливо.

Нинішні  процесуальні вимоги, якими керується суд при розгляді  справ - учасники  судового  розгляду не  завжди розуміють. Суть у  тому, що  цивільний  процесуальний  кодекс   вимагає  від  кожної сторони   довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень. Суд у процесі лишень сприяє  всебічному  і  повному  з'ясуванню обставин справи:  роз'яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних  дій  і  сприяє  здійсненню  їхніх  прав. Десь  приблизно  так  мають  діяти і  прокурор у  кримінальному  процесі. А саме: доводити обставини, що  мають значення для  кримінального  провадження.

Ще раз наголошу: служителі  Феміди  мають бути незалежними  арбітрами у  спорі, вони  не  повинні забезпечувати  реалізацію  прав  сторін за  власною  ініціативою. Кожна сторона  повинна  опікуватись  своїми  правами особисто, а  не за підказкою чи вказівкою суду. Інакше -  буде упередженість до  однієї  із  сторін.

Роботу  суду я  б  порівняв  із  гончарем. Чи  може він  із  неякісної  сировини виготовити хороший горщик. Звісно ні. Коли в суд поступають якісні  матеріали  тоді  можна у нього  вимагати  і якісне та швидке рішення.

Крім того, суспільство, як і суд - теж повинне  змінитись. Громадяни  мають  зрозуміти, що  суд буде  таким, яким  вони його  створять самі. Переконаний – суд буде сучасний тоді, коли суспільство поважатиме суд  і  його  рішення.

Тож, ще раз наголошую: без  реформи цих  структур і  суспільства  в  цілому – правосуддя  в державі  ефективним не буде.

Напевно Закон України «Про очищення влади» й призведе до оновлення судової системи. Утім, процес підвищення довіри до судів буде кропітким. І, в першу чергу залежатиме від кожного судді, якості винесеного ним судового рішення та дотримання розумних  строків розгляду судових справ.

- Як проходитиме процедура очищення судової гілки влади. Хто формуватиме нове ядро компетентних кадрів?

 - Процедура очищення судової системи розпочата законодавцем задовго до загальновідомого Закону України «Про очищення влади».

Ще 8 квітня цього року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні". Цей Закон передбачає функціонування Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, яка розглядає питання про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади у зв'язку з порушенням присяги та задля підвищення авторитету судової влади та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності і справедливості. 

Наскільки мені відомо, Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції не має претензій до суддів нашого краю.

Крім цього, з дня набрання чинності Закону "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" звільнили з адміністративних посад усіх голів вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих судів а також їхніх заступників. З того часу суддівські колективи визначилися зі своїми очільниками та надали їм кредит довіри терміном на один рік відповідно до оновленого закону.

Друга хвиля люстрації суддів була розпочата Кабінетом Міністрів України після видання розпорядження від 3 вересня 2014 року «Про деякі заходи щодо сприяння утвердженню доброчесності в судовій системі». Відповідно до цього Державній фіскальній службі разом з Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за участю Генеральної прокуратури України, Національного банку, Ради суддів України було доручено провести перевірку відомостей, зазначених у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру суддів судів загальної юрисдикції за 2013 рік, звернувши особливу увагу на факти невідповідності офіційним доходам майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування, їх чи членів їх сімей.

І нарешті, третій етап люстрації суддів розпочався в апеляційному суді Закарпатської області з 1 грудня цього року.

Щодо нових кадрів, то за чинною Конституцією України є два органи які мають безпосереднє відношення до формування суддівського корпусу, це - кваліфікаційна комісія та Вища рада юстиції. Гадаю, всім відомо що Президентом України  утворено Раду з питань судової реформи, Коаліційною угодою закріплено прагнення до створення некорумпованої, ефективної і незалежної системи правосуддя, яка буде забезпечувати право на справедливий і безсторонній (неупереджений) суд.

Отже відповідь на питання: хто ж формуватиме нове ядро компетентних кадрів, можливо, буде окреслена законодавцем уже найближчим часом. Мені хочеться вірити, що ці зміни –на краще, й вони будуть направлені на захист прав громадян та укріпляли їх віру в  Українське правосуддя.

- Щороку, 15  грудня в  Україні  відзначають День  працівників  суду. Що хотіли б  побажати  собі  та колегам.

На  жаль, через ситуацію на Сході України, де гинуть наші захисники і невинні люди, ми не можемо відзначати це свято як зазвичай. Ще напередодні наш колектив прийняв рішення – перерахувати одноденний заробіток кожного судді і працівника на підтримку  наших  військових, які зараз перебувають в зоні АТО.

Дякую суддям і працівникам  апарату за  їх  невтомну працю в  утвердженні законності й  справедливості  в  державі, захисті  прав і свобод людини. Усім  своїм  колегам  я хочу  побажати  міцного  здоров’я,  миру, щастя, впевненості у своїх силах та віри у щасливе  майбутнє нашої України.  

Мирослава  Куруц для Uzhgorod.net.ua

  Надіслати другу