Очільниця ужгородських фіскалів закликала місцевих депутатів не обкладати пенсіонерів «непосильним» податком на майно

З початком року вся країна вивчає податкові зміни, прийняті народними обранцями. Частина з них торкнеться буквально кожної сім’ї.

 

Ужгородці наразі чекають на рішення місцевих депутатів, від якого залежить, скільки податку платитимемо за своє майно – житло, землю, транспорт.

У зв’язку з внесення ряду змін до Податкового кодексу і децентралізацією фінансів з 1 січня 2015 року багато повноважень щодо затвердження розмірів ставок місцевих податків передано саме місцевим органам влади. Згідно з внесеними змінами, місцеві податки і збори замінено словами «податок на майно».

Роз’яснити, що означає ця зміна та прокоментувати ситуацію загалом ми попросили начальника податкової інспекції в Ужгороді Марію Бадиду.

  • Маріє Петрівно, що означає «податок на майно» для ужгородців та які рекомендації Ви, як податківець, Ви могли б озвучити для депутатського корпусу щодо ставки цього податку?

- Безумовно, до прийняття цього рішення треба підходити виважено. Тому що йдеться про кошти кожного ужгородця - як підприємців, так і пенсіонерів. І саме про це слід думати насамперед, затверджуючи ставку податку та можливі пільги.

Дійсно, внесеними змінами до Податкового кодексу податок на майно буде складатися з трьох видів податків: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортний податок і плата за землю. Щодо транспортного податку, то тут все просто і зрозуміло – йдеться про транспортні засоби, що перебувають у вжитку не більше 5 років і обсяг двигуна яких перевищує 2,5 куб.м. для дизелю, і 3 куб.м. для бензину. За такі авто власники сплачуватимуть 25 тисяч грн у рік. Цей податок легко адмініструється, тому що всі авто перебувають на обліку в органах реєстрації. Ця інформація поступить до податкової інспекції і, відповідно, буде проведено розрахунок транспортного податку для таких платників.

Натомість з таким видом податку, як податок на майно, то його розмір зобов’язані встановити (до 1 лютого поточного року) місцеві органи влади. Відповідно до закону, ставка податку не повинна перевищувати 2 % від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. житлового і нежитлового майна. Якщо мінімальна зарплата на 1 січня 2015 року становить 1218 грн, то сума податку у розмірі 2 % становитиме 24,36 грн/кв.м.

Цей податок будуть сплачувати всі громадяни, а також юридичні особи, приватні підприємці, які мають у власності майно – квартири, будинки, котеджі, дачі. Законодавством передбачено, що податок не сплачуватимуть тільки громадяни-фізичні особи, які мають у власності квартири площею до 60 кв.м., а будинки/котеджі – до 120 кв.м.

Тобто існує така пільга. Але водночас уявіть ситуацію, що пенсіонер, пропрацювавши все життя і отримавши може ще за радянських часів трикімнатну квартиру площею 72 кв.м., вже платитиме за різницю, яка перевищує мінімальну неоподатковувану площу. Тобто за 12 квадратних метрів. Якщо ж він матиме будиночок (а до загальної площі враховуються усі сараї, надвірні приміщення, гаражі), то платитиме за все, що перевищує 120 кв.м.

Тому я вважаю, що застосовувати максимальну ставку – 2 % - це неправильно. Переконана, що при затвердженні ставок до цього питання треба підійти диференційовано. Крім того, для такої категорії громадян, які мають квартири і є пенсіонерами, то варто або встановити мінімальну ставку (а це 0,5 %, тобто 6,06 грн), або зовсім звільнити їх від податку.

До слова, цей вид податку ми почали адмініструвати ще у минулому році. З практики видно, що якраз там, де законодавець планував оподатковувати майно заможних людей – великі будинки, котеджі, то відсотків 80 таких будівель узагалі не здано в експлуатацію. Таким чином, їх немає у державному реєстрі і вони не будуть платниками. На відміну від квартир пенсіонерів…

Крім того, диференційований підхід був би актуальний і для податку на майно для всіх суб’єктів підприємництва, підприємців, юридичних осіб, а також громадян, які використовують майно у комерційних цілях - кафе, ресторани, готелі. Знову ж таки, ставка за квадратний метр у центрі міста і на окраїні повинна б відрізнятися, як різняться і прибутки підприємців на об’єктах у різних районах міста. Слід пам’ятати, що ці ж власники будівель платитимуть ще і податок на землю (від 1 до 3 % від суми грошової оцінки). Це також немало.

Враховуючи все це, а також ситуацію у країні загалом, місцева влада повинна бути зосереджена не на максимальне прийняття ставок , а навпаки - на мінімальне. Тому що цей податок і без того лягає на плечі простих людей.

Ужгородцям залишається наразі тільки сподіватися, що депутати прислухаються до головного податківця міста та не призначать максимальні суми податків, збіднюючи тим самим сімейні бюджети людей.

Розмовляла Вікторія Мельник

 

13 січня 2015р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів