«Жива природа» зараз більше виняток, ніж правило

Все менше і менше залишається недоторканих та екологічно чистих територій по всій Землі. «Жива природа» зараз більш виняток ніж правило. Але нам пишатись є чим.

Приблизно 13.4% території Закарпаття становить природно-заповідний фонд. Не так вже й мало, принаймні європейським нормам такий показник відповідає.

Особливістю ж Виноградівщини є те, що район розташований по обидва боки Тиси (найбільшої лівої притоки Дунаю) та поєднує на своїй території височину та низовину. Колись всю цю місцевість вкривали дубові праліси. Зараз значні насадження дуба ростуть лиш в Шаланках, а діброви Чорної Гори сформовані рідкісними видами дубів, зокрема скельним та Далешампе.

Є на Виноградівщині і ботанічні заказники загальнодержавного значення: «Чорна гора» – (747га) та «Юлівецька гора» – (176га), які входять до складу Карпатського біосферного заповідника. Отримали свою назву від однойменних вершин Гутинського хребта (Чорна гора та Вигорлатський). Є ще «Чернянський деренкович», де й досі є численні насадження кизилу, унікальні для таких широт.

Науковці кажуть, що це єдине місце на Україні, де збереглись представники понтійської й медитиранської рослинності та комах, тобто тих, що звично побачити в дуже теплому, середземноморському кліматі. Багато переселенців з півдня. Це також унікальне місце де природньо зростає ясен білоцвітний (зустрічається тільки тут), дикий виноград. А ще в нас є гінкго, пірамідальний дуб, ковила та інші не менш цінні рослини.

Найвища точка на території району – гора Фрасин (826), поблизу села Новоселиця. Її вершину, у весняний період, вкриває килим із первоцвіту весняного та інших червонокнижних рослин. Любителів екстриму може зацікавити скельний масив, який знаходиться поруч. Геологічні особливості та своєрідний рельєф дозволяють проводити тут учбово-тренувальні та спортивні заходи, зокрема скелелазіння та болдерінг (різновид спортивного скелелазіння).

Виноградівський район визначається різноманітністю бальнеологічних ресурсів. Є джерело підземних мінеральних вод «Олегівське», родовище мінеральних лікувальних вод «Теплиця».

Це те місце, де можна відпочити душею та тілом, помилуватись природою та з користю скористатись її дарами, пише Валентина Горнецкі, "Виноградівські вогні".

  Надіслати другу