Ужгородський бізнесмен: ПДВ - це основа корупції і гальмо економіки Закарпаття!

На початку цього року уряд «забув» встановити перелік відходів брухту чорних та кольорових металів. На основі цього документу застосовувався режим звільнення від ПДВ операцій з постачання та імпорту металобрухту, визначеного Податковим кодексом. Замість того, щоб вирішити проблему і допомогти підприємцям у без того складній ситуації, їм просто нарахували ПДВ, тобто змусили сплатити на 20% більше коштів, як зазвичай, що поставило значну частину бізнесу на межу виживання. 

Це лише один маленький прояв великої корупційної проблеми під назвою «ПДВ», а є ще аграрний сектор, виробництва пов’язані з експортом та імпортом, де підприємцям доводиться втрачати час і кошти для відшкодування ПДВ через сумнівні конвертаційні схеми, бо інших можливостей зробити все швидко і законно немає. Своїми думками з цього приводу ділиться з читачами Uzhgorod.net.ua підприємець, депутат міської ради Ужгорода Михайло Чурило.

  - Яку ситуацію в економіці країни маємо зараз?

- За підсумками 2014 року в Україні спостерігається падіння промислового виробництва на рівні 13-15 %. Національна валюта знецінилася майже втричі. Купівельна спроможність громадян впала удвічі. Українці приблизно у два рази менше стали купувати товарів і послуг, що безпосередньо впливає стан виробництва. Механізм простий. Нема грошей у людей. Вони менше купують. Виробник отримує менше доходів, може менше виробляти. Економіка гальмується, люди втрачають роботу. Відбувається збідніння населення. Зрозуміло, що у таких умовах злочинним є підвищення податкового навантаження на бізнес, який тримає робочі місця і платить податки фактично без підтримки держави. 

- Що таке на сьогодні ПДВ в Україні для вас  як для підприємця з багаторічним досвідом роботи?

- Ситуація, яка склалася з постачанням брухту чорних і кольорових металів, є проявом того, як працює податкова система в Україні. Відомо, що там, де більше складностей, там бурхливо розквітає корупція. ПДВ - один з найскладніших для адміністрування податків. У роботі з малим і середнім бізнесом витрати на адміністрування значно перевищують економічний ефект для бюджету. Експерти стверджують, що цей податок за умови високої корупції і слаборозвиненої сировинної економіки йде тільки на шкоду. Саме таку ситуацію маємо сьогодні в Україні. Постійні проблеми з відшкодуванням ПДВ змушують звертатися малого і середнього підприємця до конвертаційних центрів, котрі кришуються корумпованими чиновниками. Зараз бюджет лише на відшкодуванні ПДВ через тіньові схеми втрачає 12 млрд. грн. За даними 2013 року, тіньовий оборот «податкових ям» з використанням ПДВ становив 300 млрд. грн., а втрати для держави від таких операцій, за оцінками експертів, складали 50-70 млрд. грн., що становить близько однієї п’ятої бюджету України.

- Чи можливе ефективне і прозоре функціонування ПДВ у даній ситуації?

- Зараз зрозуміло, що держава не здатна забезпечити нормальне і прозоре адміністрування ПДВ. Цьому є багато причин, від законодавчих проблем, до потреби реформування фіскальних, контролюючих і правоохоронних органів. Набагато ефективніше відмовитися від ПДВ щонайменше на етапі становлення економіки України, замінивши його податком з продажу чи податком з обороту. Це простий податок, зрозумілий кожному. Провів операцію – і сплатив певний відсоток від неї. Там, де простота, немає місця корупції. Не потрібно утримувати величезний штат чиновників. Більше підприємців зможе вийти з тіні і будуть готові платити зрозумілий і прозорий податок.

- На досвід яких країн варто рівнятися Україні у питанні реформування системи податків?

- Тему ПДВ бояться зачіпати журналісти та експерти. Це податок, який дає від 30 до 40 % надходжень до бюджету. Як приклад наводять ЄС, де майже у кожній країні існує ПДВ. Проте, при цьому забувають сказати, що більшість слаборозвинених членів ЄС йшли до запровадження ПДВ більш ніж 20 років. За цей час вони змогли запустити економіку і створити надійну систему запобіганню корупції. Проте навіть це не рятує. Європейці намагаються приховати свої доходи і вивести їхній надлишок у країни, де ПДВ немає або його ставка значно нижча. Наприклад, у Швейцарії ставка ПДВ коливається від 2,6 до 8%, на острові Джерсі – від 3-6%. Якщо дивимося далі, то такі країни, як Японія, Сінгапур, Тайвань, Малайзія мають ставку ПДВ від 3 до 6%. При цьому цей податок запроваджувався вже після того, як відбувся бурхливий економічний ріст у 50-70 роках минулого століття. Ізраїль запровадив ПДВ аж у 1976 році, коли вже був одним з лідерів світової економіки. Такі країни, як США, а також Гонконг та Макао взагалі не мають ПДВ. При цьому США є першою і найбільшою економікою у світі. Якщо ж ми подивимося міжнародні рейтинги сприяння бізнесу Doingbusiness Світового банку та антикорупційний рейтинг Transparency International, то саме у США, Малайзії, Сінгапурі, Ізраїлі одні з найкращих показників, тоді як Україна плентається в самому хвості поряд з такими країнами, як Сенегал, Замбія, Габон.

- Як,  на вашу думку, чи може жити країна без ПДВ?

- На етапі становлення економіки, особливо при переході від глибоко корумпованої системи, краще жити без ПДВ. За рахунок збільшення кількості активних підприємців зросте і кількість надходжень. Якщо тільки зберегти кошти, які розкрадаються зараз на схемах від ПДВ, це вже буде більшою мірою покриті втрати від скасування цього податку. Сьогодні до 30% економіки працює в тіні саме через корупцію і недоліки податкової системи. Ефект від усунення «корумпованого податку» може бути співмірним із запровадженням спрощеної системи оподаткування наприкінці 90-х, коли мільйони людей отримали змогу працювати відкрито. Сьогодні - це кожен 18 громадянин України, який часто поруч з своїм робочим місцем створює ще кілька. Зрештою, держава повинна перетворитися з «рекетира», котрий користується недоліками законодавства, у партнера підприємця. Тоді можна очікувати відродження країни. 

-    Дякуємо за відверті відповіді. 

 Розмовляла  Галина Сторонська

 

20 березня 2015р. -->