Угорськомовні виклики українського Закарпаття (ФОТО)

Про різні аспекти використання угорської мови, тенденції, форми збереження й розвитку говорили у Берегові.

 

Протягом двох днів у Берегові проходила міжнародна інтердисциплінарна конференція “Мовне та культурне різномаїття у Східній та Центральній Європі: цінності та виклики”. В її роботі взяли участь 133 (!) представника з 12 країн.

Кількість доповідачів, звичайно, вражає. Не менш поважний і список держав, звідкіля на Закарпаття приїхали знані науковці. Це – Австрія, Фінляндія, Естонія, Хорватія, Угорщина, Словенія, Румунія, далекі Канада та США, навіть Росія. Зрозуміло, солідні й навчальні заклади, які репрезентували промовці. Так, прибули в Берегово посланці Київського, Львівського, Ужгородського національних університетів, Інституту країнознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, Будапештського університету ім. Лоранда Етвеша, Ніредьгазького інституту, Тартуського та університету з Торонто тощо. Серед учасників багато вчених із світовим ім’ям, скажімо як професор з Канади, уродженець штату Нью –Джерсі (США), відомий дослідник русинства, батьки якого мають корені на Закарпатті, Пол Роберт Магочі. Звідси й різномаїття тем, які порушили у виступах на конференції доповідачі. Приміром, уже згадуваний нами професор Торонтського університету Пол Роберт Магочі говорив про культуру слов’янських іммігрантів у Північній Америці, їх мовні традиції. Про різні аспекти використання угорської мови, тенденції, форми збереження й розвитку говорили в основному викладачі та студенти Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці. Як господарі наукового монологу, їх було найбільше.

DSCF5127-e1427552427352

Торкнулися вони не лишень факторів мовного та культурного розмаїття, і не тільки на прикладі угорської мови. Наприклад, Наталія Лібак акцентувала увагу на нових підходах у лексиці української мови. Звертали увагу на українську проблематику також науковці з Угорщини. Так, Тімеа Мероі з Будапешта присвятила своє дослідження популярному роману Юрія Андруховича “Рекреації”. Шаролта Феньов Шімігне з Ніредьгази говорила про здобутки та курйози в інтеркультурних комунікаціях. Прикметно, що цілий ряд доповідей було приурочено молодіжній проблематиці. Іван Алмашій з Мукачівського державного університету сфокусував увагу на питаннях формування екологічної культури підростаючого покоління в поліетнічному суспільстві. Про участь молоді в політико-громадських процесах вів мову викладач інституту національної стратегії Угорщини Йожеф Кіш Марелін. Органічно доповнювали широку тематичну палітру конференції і можливо дещо не традиційні доповіді, як от “Модифікація вербального компонента політичної карикатури в умовах інформаційного протистояння”, з якою виступила Ніна Станкевич із Львівського національного університету.

DSCF5131-e1427552441257

Цікаво було також дізнатись про мову Підкарпаття в Чехословацькому парламенті 20–30 років ХХ століття, про що розповів викладач УжНУ Василь Шаркань. Насамкінець, хотілося б відмітити і нашу колегу з газети “Берегово” Оксану Сімкевич, котра виступила на конференції з дослідженням про складнощі перекладу з української на угорську і навпаки, та аспекти вивчення англійської студентами названих національностей. Уже з наведених штрихів бачимо масштабність наукових досліджень, що прозвучали на форумі. На підбитті підсумків президент Закарпатського угорського інституту Ілдіка Орос щиро дякувала організаторам в особі Єлизавети Баконі за його достойне проведення і висловили впевненість, що учасники почерпнули один від одного не лише нові знання, а й конструктивні ідеї для подальших досліджень, повідомляють "Берегівські новини".

 

29 березня 2015р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів