Припинила існування ще одна Закарпатська газета

- Ось уже 10 років поспіль я, журналіст Олег Ладижець, розмовляю з вами зі шпальт газет "Срібна земля", "Вісті тижня", "Вісті", "Вісті тижня-плюс". Свого часу саме мої публікації на сторінках газети "Срібна земля" привернули увагу громадськості до проблем хижацького використання закарпатських лісів та "золотих" родовищ наших мін вод. Тоді ці публікації викликали шалений спротив колишньої адміністративної влади. Дійшло навіть до судових "розборняків" з екс-губернатором області паном Сергі?м Устичем.

Не менший опір самозваних "господарів області" викликали і публікації, присвячені пограбуванню родовищ "бульбашкового золота", про що в ті часи (1994-1996 рр.) також писала тільки наша "Срібна земля".

Ще шаленішою була реакція владних структур на публікації, присвячені зловживанням міліцейських начальників. "Газетярська війна" з колишнім керівництвом Закарпатського Управління МВС України ледь не закінчилася трагеді?ю: на початку березня 1996 року вночі було підпалено офіс концерну та газети "Срібна земля". Саме ті?ї ночі, до пізньої пори працюючи над черговим матеріалом, я залишився ночувати в редакції, і лише воля Господня, мабуть, врятувала мене тоді від загибелі. Полум?я пожежі помітив мій брат Олесь Ладижець, який був тоді заступником головного редактора газети "Срібна земля", отож він і розбудив мене та охоронця концерну. ? саме нашими зусиллями пожежу було ліквідовано ще до приїзду пожежних машин, які чомусь не вельми поспішали на виклик.

Проте, невдовзі після ці?ї пожежі, яка була ПЕРШОЮ, ОФ?Ц?ЙНО ЗАРЕ?СТРОВАНОЮ, ПРОВОКАЦ??Ю ПРОТИ ЗАКАРПАТСЬКО? ПРЕСИ, було змінено і все керівництво обласної міліції.

Згодом, уже в газеті "Вісті тижня", мені довелося виступити і проти ще одного міліцейського чина: колишнього начальника УМВСУ в Закарпатській області, генерала міліції В. Безбородого. Друга "газетно-міліцейська війна" також завершилася відставкою міліцейських чинів.

На жаль, справдилися і мої журналістські прогнози щодо можливих катастрофічних наслідків бандитської вирубки закарпатських лісів: дві катастрофічні повені поспіль зробили нашу "другу Швейцарію" першою "екологічною Хіросімою" у ?вропі.

Але удар стихії був, мабуть, не таким лиховісним, як удар людської ницості та підлоти: горем тисяч закарпатських родин спритно скористалися ненажерливі ділки, які захопили в той час панівні висоти і в бізнесі, і у владі на терені Закарпаття. ДЕСЯТКИ М?ЛЬЙОН?В НАРОДНИХ КОШТ?В, виділених для допомоги тим закарпатцям, які потерпіли від стихійного лиха, опинилися в кишенях людей, які своїм "бізнесом" і породили це лихо. Брудні людці, які нажилися на хижацькій вирубці наших лісів, викликавши біду, згодом нажилися ще й на нашому горі, замість того, аби понести кару за свій злочин перед людьми і природою Закарпаття.

? про це також першими розповіли всій Україні та світу засновані та редаговані Олегом Ладижцем газети "Вісті тижня", "Вісті" та "Вісті тижня-плюс". Звісно, виступали з ці?ї тематики інші закарпатські газети та журналісти. Нікого не залишила байдужим наша спільна біда. АЛЕ НАШ? ГАЗЕТИ БУЛИ ВСЕ Ж ПЕРШИМИ!

? ми першими також прийняли на себе всю лють удару бізнес-політичної мафії Закарпаття.

Ось уже кілька років поспіль не вщухають спроби розправитися з нашим колективом та з газетами групи "Вісті". Були і погрози, і напади, і бандитські пограбування редакції. Кілька наших працівників поплатилися своїм здоров?ям за "непоступливість". Дехто, щоправда, злякався і перебіг до табору кланової "народної" преси, яка обслугову? інтереси кланів Балоги та Ратушняка. Саме ці "перебіжчики", боягузливо відпрацьовуючи свої тридцять срібляників, найбільше вилили бруду на мене та наш колектив, стали авторами найбрехливіших та найбрутальніших вигадок, наклепів та пліток, які постійно з?являлися на сторінках деяких закарпатських газет та в програмах телефірми пана Балоги "М-студіо". Справа зайшла так далеко, що руками одного із таких псевдо-журналістських іуд два роки тому було навіть закрито одну з наших газет ("Вісті тижня") за грубо сфабрикованим рішенням суду.

Улюблена тема звинувачень, що тиражуються проти наших газет та особисто проти мене - "брехливість", "продажність" і т.д. Найбільше поширювали ці вигадки про нашу "брехливість" такі "народні" газети, як "Трибуна" та "Р?О". Шановні друзі! Ви, я гадаю, регулярно читали нашу газету і пам?ята?те, ПРО ЩО САМЕ ? ПРО КОГО САМЕ ми писали всі ці роки. Отож, не полінуйтеся, придбайте і прочитайте сьогоднішні газети "Трибуна" та "Р?О". ? ви самі вмить перекона?теся в тому, що ці газети, які вчора ще звинувачували нас у "брехливості", нині з великим гнівом та пафосом пишуть САМЕ ПРО Т? НЕПОДОБСТВА, ПРО ЯК? НАША ГАЗЕТА ? Я ОСОБИСТО СУРМИЛИ ВС? Ц? РОКИ! НАВ?ТЬ ТЕ НАШЕ ПРИПУЩЕННЯ, ЩО НОВА ВЛАДА СПРОБУ? ОБ??ДНАТИ ЗАКАРПАТТЯ З ГАЛИЧИНОЮ, НИН? ВЖЕ ЖВАВО ? "СЕРДИТО" ОБГОВОРЮ?ТЬСЯ НА ШПАЛЬТАХ "ТРИБУНИ" ? "Р?О", ЯК? ЩЕ ВЧОРА КРИЧАЛИ НАМ: "БРЕШЕТЕ!" ТО ХТО Ж ?З НАС "БРЕШЕ"? ? ХТО Ж - "ПРОДАЖНИЙ", ПАНОВЕ?

На жаль, сьогодні знову збуваються майже всі наші найгірші, найсумніші прогнози. "Революційно-народна" влада не лише перетворю? Закарпаття на приватне володіння одного мукачівського клану, але й розпочала справжнісінькі "зачистки" на нашій землі, немов у Чечні, використовуючи для цього навіть потужні міліцейські "десанти". А цими днями нам стало відомо про пота?мний план нової "демократичної" влади, згідно з яким резонансні кримінальні справи мають нібито передаватися на розгляд не закарпатським суддям, а суддям з інших областей України. Якщо це так, то я особисто вважаю, що такого приниження, такої ганьби наше Закарпаття, найспокійніший та найблагополучніший у кримінальному плані регіон України, не заслужило в жодному разі! Адже, за офіційними даними моніторингу Кабінету Міністрів, протягом трьох останніх років саме Закарпаття посідало перше-друге місця в Україні в якості регіону, де НАЙНИЖЧИЙ (а не найвищий!!!) рівень злочинності. А за статистикою органів прокуратури, в одному лише місті Маріуполь, що на Донеччині, за рік ста?ться злочинів більше, аніж в усій нашій області! Але нині все населення України вже зна?, що саме на Закарпаття нова влада держави направила тисячний міліцейський "десант", аби "здолати організовану злочинність". Українці на Сході та в центрі держави зараз, мабуть, гадають, що вулицями Ужгорода та Мукачева гасають озбро?ні банди, трупи валяються просто неба, а населення хова?ться від бандитів у карпатських лісах. А завтра українці дізнаються ще й про те, що суддям на Закарпатті держава також довіряти не може, отож і заміню? їх на сво?рідні "ревтрибунали"? Ганьба! До якого суду, панове "революційні політики", подати позов за таке брутальне спаплюження честі та гідності цілої нашої області, сотень тисяч закарпатських трудівників? Хіба, що до Божого суду!..

Водночас вже розпочалася розправа з газетами, які виступали та виступають проти "помаранчевої влади". Вигадано і грубо "склепано" кримінальну справу проти газети "Вісник". Суди завалено позовами на журналістів різних видань та телепрограм, які виступали проти диктату "Барви" і клану Балоги. А співробітники правоохоронних структур тимчасом тишком-нишком, в режимі суворої та?мниці, перевіряють всі районні відділення "Укрпошти", намагаючись знайти "компру" на нашу газету.

Але останнім часом, ось уже третій рік поспіль, ця брудна кампанія, розрахована і спрямована на "знищення неслухняних", ведеться уже навіть не проти редакції газети і не проти видання "Вісті тижня". Ця "боротьба" відверто ведеться ОСОБИСТО ПРОТИ МЕНЕ, журналіста Ладижця Олега Володимировича. ? саме на мене "полюють" певні особи в правоохоронних структурах, одержавши "цільове завдання" від нових господарів області. Доходить до того, що мої друзі в апараті нинішньої ОДА та у правоохоронних структурах вимушені попереджати мене про те, що деякі керівники нинішньої державної влади відверто погрожують "знищити" (принаймні, морально) і мене особисто, і нашу газету. Враховуючи весь отой "безпред?л", що нині твориться в області, ми не зна?мо, чого саме можна очікувати: нових наклепів, нападів, обшуків чи арештів?

Саме тому, що ця брудна "боротьба" ведеться персонально проти мене, я не маю морального права "підставляти" під можливі удари співробітників редакції та Центру журналістських досліджень А тому, шановні читачі, доводжу до вашого відома, що з наступного тижня я припиняю сво? засновництво та редагування газети. "Вісті тижня-плюс" сьогодні виходять востанн?! А наступного тижня ви познайомитесь з новою газетою Центру журналістських досліджень - "Вісті тижня-Центр". Цю газету будуть редагувати та видавати наші молоді співробітники. Але я не прощаюся з вами, шановні друзі. Адже, передаючи естафету редакторства, я не збираюся втікати ні від журналістики, ні від наших з вами пекучих проблем. ? ми з вами знову і знову зустрічатимемося на шпальтах наших газет. Адже журналістика - це не посада і не професія навіть. Це - спосіб життя! Отож, будемо жити!!!

[i]"Репортер"[/i]

 

05 березня 2005р. -->