Щоб шкільний день першачка не перетворився на тортури!

У першу чергу це залежить від нас, батьків.

 

Ми з нетерпінням чекаємо появи в сім'ї третього. Час летить. Ось він пішов в дитячий сад, а потім в школу. Для нього починається час змін. Якщо в дитячому садку режим розписаний практично, як вдома, то в школі за рахунок підвищення фізичної і розумової активності, його звичайне життя різко змінюється. І у дитини можуть виникнути фізіологічні проблеми: погіршення здоров'я, стрес, замкнутість в стосунках з оточенням. І передусім на ці проблеми повинні звернути увагу батьки, щоб допомогти йому пройти адаптацію в колективі.

Передусім, йому допоможе відверта розмова, і саме батьки повинні зробити перший крок назустріч. Вони повинні враховувати, що шкільний робочий день практично дорівнює дорослому. Тому дитині, як і дорослим, стає важко вставати вранці.

Перш, ніж починати критикувати його, згадаєте себе. Навчіться бути терплячими, зробіть його пробудження приємним, посміхайтеся йому. Адже посмішка - це позитивні емоції. Якщо ж ми розпочнемо його пробудження з агресії і гніву, то він відповість нам тим же. І при цьому дитина буде весь день в емоційному збудженні. Що може проявитися не лише в отриманні поганих оцінок, але і в його поганому самопочутті.

Постарайтеся зробити так, щоб його учбовий день не перетворився на тортури, а додаткове зайняття стало грою. Окрім наших негативних емоцій, негативний вплив можуть зробити вимогливі учителі, конфліктні стосунки з однокласниками. Тільки батьки зобов'язані підтримати свого малюка у будь-якій ситуації. Адже не усім дітям дісталася хороша, міцна нервова система.

Не лайте його за погану успішність, неуважність. Ми повинні розуміти, що пройде час, і він адаптується. І все стане на свої місця. Проводьте з ним більше вільного часу. Сходіть в парк, кіно, просто на пікнік.

Дитина теж повинна відволікатися від своїх повсякденних обов'язків. Проявіть усю свою кмітливість, щоб розваги доставили йому масу задоволень. І тоді йому не захочеться вас розстроювати і розчаровувати.

Він повинен почувати себе улюбленим і єдиним, відчувати вашу підтримку. Адже дорослим теж набридає постійний контроль, і ми, як і наші діти відчуваємо потребу у відпочинку.

Треба, щоб дитина сама знайшла спосіб зняття емоційної напруги, знайшла свою душевну рівновагу. Його чекає ще довге шкільне життя. І тільки самостійність допоможе йому підвищити свій авторитет серед однокласників. І тільки люблячі і терплячі батьки зможуть допомогти дитині зробити крок в доросле життя без емоційних травм.

Якщо ж у малюка не виходить впоратися зі стресами і ви бачите, що ситуація лише погіршується, є сенс звернутися до дитячого нейропсихолога. Фахівець знайде підхід до дитини і допоможе малюку правильно справлятися зі стресами і переживаннями

 

01 вересня 2015р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів