Блиск та ницість української буржуазії: погляд з Ужгорода і на Ужгород

Про все це і не тільки - написав у Фейсбуці  Володимир  Приходько, професор, доктор економічних наук , директор науково-дослідного І нституту державного управління та регіонального розвитку УжНУ.

 

"На питання, чи були ці місцеві вибори -2015 демократичними і вільними , відповів би Так - в сенсі політичному і НІ –в сенсі соціально-економічному. Вони були адекватними стану законодавства, політичних партій, електорату і громадянського суспільства, нашим непростим реаліям.

До часткового позитиву , як заслуги майдану відніс би відсутність броньованої, бетонуючої машини партії влади з її напрацьованими за 25 років методами. Кучми, Януковича та інших з нами не було і це вже колосальний плюс. Не було тотального взяття під контроль бюджетних установ ,державних ЗМІ, тиску на посадових осіб , фіскального тиску на приватний бізнес і громадські організації.

Партії парламентської більшості виступали на політичному ринку звичайними гравцями і часто не найбільш ефективними. Внаслідок відкритості суспільства надбанням громадськості стали подробиці внутріпартійних дискусій та чвар, особливості менеджменту виборчих проектів. Це добре,бо сприятиме тиску суспільства на внутріпартійне життя, чистоту помислів партійних вождів.

Постреволюційна влада намагалася реалізувати пропорційну (партійно-спискову) виборчу систему з елементами відкритих списків. Забезпечити мерів міст із понад 90 тисяч виборцями підтримкою більшості населення шляхом двотурного голосування. Декларувалися відмова від адмінресурсу, недопущення політзмагань в стінах бюджетних установ, демонтаж поліцейського примусу. Дещо робилося, щоб оновити депутатський корпус новими обличчями та нелюстрованими управлінськими кадрами, жінками.

Заслуговує на увагу те, що в умовах невисокої репутації партій прив’язка кандидатів в мери до партійного списку виявилася для амбітних харизматиків швидше обузою. Ось чому неочікувано активним було самовисунення. Партійно-політичне середовище, яке не мало власних кандидатів, відреагувало на це такою комбінацією, як підтримка само висуванців уже в ході кампанії. Достатньо сучасними і резонансними стали само організовані дебати кандидатів на міських голів.

ПРОБЛЕМ І ЗАПИТАНЬ виявилося теж чимало.

Позбувшись залізної краватки-удавки «парнєй молодих» Януковича, вільна українська буржуазія вийшла на політичну авансцену в усій своїй красі. І виявилося,що поруч з революційною фразою, клятвами у вірності європейським цінностям, розриві з минулим все ще багато місця займає подвійний стандарт, більшовизм та махновщина, цинічний розрахунок на майбутній зиск від управління коштами та майном громади, зневага до електорату.

Хочу підкреслити, що за нинішнього стану держави і суспільства це було неминуче. Об’єктивно, випущена революцією на волю енергія лавників і комірників, таксистів і м’ясників, забудовників та кондитерів, рестораторів та готел’єрів і інших «буржуа» знаходиться тільки в процесі пошуку респектабельних,солідних форм політичної самореалізації , а до партійно-політичних проектів вони іноді підходять, як до управління магазином чи іншим бізнесом,а то й взаємозаліку.

Стримуючим для гендлярського «безпрєдела» і прогресивним фактором є участь у виборчих змаганнях значного прошарку учасників та волонтерів АТО, активу неурядових громадських організацій як носіїв ідеалів Євромайдану та Революціі гідності, лікарів і освітян, правників і журналістів.

Наразі влада, законодавці, лідери політичних партій та самі представники ділових кіл фахово та адекватно реагуватимуть на всі ці виклики, процес виборчої конкуренції набуватиме зріліших, конструктивніших для розвитку громад та суспільства проявів.

Складність виборчої системи і горизонтального підрахунку результатів партій в округах, спрямованого на подолання 5 процентного бар’єру привела до того , що значна частина округів залишилася без так би мовити своїх депутатів. Зокрема в ужгородській раді із 36 округів – це мінімум третина, а в інших пройшло за партійними списками по 2-7 кандидатів.

Невдачою, що показало рішення адмінсуду з приводу дотримання цієї норми суб’єктами виборчого процесу, завершилася спроба встановлення обов’язкового 30 % гендерного бар’єру, що мала на меті активне залучення до політичного процесу жіноцтва в значно більших пропорціях ,ніж це робилося раніше. Депутатський «мальчішнік» поки що встояв.

Надзвичайно гострою була реакція громадянського суспільства на спроби підкупу виборців. Соцмережі, сарафанне радіо, агентство «одна баба сказала» винесли на поверхню вартість одного голосу,вартість підряду за результат у окремо взятих виборчих округах, технологію підкупу аванс-розрахунок, звітність за допомогою девайсів.

І хоча виклики правоохоронців на факти роздачі і отримання грошей, відео в YOU TUBE, значна кількість недійсних бюлетенів, проголосованих за всіх, не змогли дати достатнього юридичного масиву для встановлення вирішального впливу підкупу на результати волевиявлення,в суді першої інстанції все ж таки зійшлося і були задоволені декілька позовів учасників виборчого процесу щодо встановлення достовірності отриманих результатів, як в розрізі окремих дільниць,так і за партійними списками в цілому.

Об’єктивно кажучи, на заваді стоїть не тільки бажана для кукловодів інертність правоохоронної системи та учасників виборчого процесу, а й відчутна згода «по умолчанію» організаторів грошового підкупу та його клієнтів. Категорії населення замордовані вартістю життя та «недореформами», з низькою правовою і політичною культурою все ще не можуть відмовитися від аргументів, від яких не можна відмовитися.

Не можна списувати з рахунків і потуги політичних дітей попереднього політичного режиму, у яких мережевий маркетинг в крові. Симптоми хвороби діагностувалися 2010, 2012 та 2014 і попередні роки.

Широкого розповсюдження набула так би мовити, політична благодійність кандидатів в депутати і партій, як перед початком кампанії так і в її ході, закидування не облікованою агітпроп продукцією. Із кампанією співпав і був максимально використаний початок освоєння коштів, отриманих громадами, зокрема Ужгородом в порядку децентралізації на дорожне будівництво,фасади, розчистку русел річок, благоустрій внутрішніх квартальних територій і т.п.

Роздратування і негативну реакцію виборців, мас-медіа зустріло намагання цілого ряду кандидатів приписати собі чужі заслуги, в справі реалізації цих проектів.

Вибори продемонстрували відсутність чіткого і зрозумілого алгоритму дій правоохоронної системи з метою захисту вільного і таємного волевиявлення.

Якщо до і в час Майдану її використовували для силового тиску на опозицію, примусу електорату до потрібного голосування (миколаївсько-врадіівський синдром), то зараз її підкреслене не втручання та пасивність сприяли викривленню результатів. Тільки ініціативні і потужні політичні партії іх місцеві осередки і юридичні служби, наразі вони є, здатні змусити органи правопорядку ефективно працювати.

ПРОПОЗИЦІЇ, які, на нашу думку, могли б зробити надалі місцеві вибори чітко спрямованими на задоволення інтересів жителів місцевих громад, давали б поштовх їх розвитку, а не були б, як відзначають аналітики «переплутаними парламентськими виборами».

Гадаю,що час лідерам країни відверто і на весь голос заявити, що поширення метастаз покупки–продажу голосів загрожує перетворенню політичних партій на декорацію розрахунково-касових центрів. Не секрет, що сьогодні чимало так званих лідерських партійних проектів часто-густо сповідують так би мовити давньоримські чи то сиціліанські відносини патрона з своїми клієнтами та відпущениками.

Подальше перетворення голосу на товар орієнтує виборця не на конкуренцію програм і особистостей, а на грошові і соціальні подачки, зруйнує громадянське суспільство, приведе до втрати виборцями важелів реального управління громадою та не дасть нарощувати політичну вагу середнього класу на противагу олігархітету. Відкриються двері до розбещення кожного нового покоління громадян-виборців.

Що треба зробити, щоб цього не сталося ?

Перше, удосконалення виборчої системи. Досвід показує: нічого не заважає тільки партіям висувати кандидатів в округах, але сумарний партійний результат слід обраховувати за підсумками персонального змагання в округах по вертикалі. Як це робиться в старій–добрій Англії.

Продовжувати зменшення кількості депутатських місць. Бо на території громади поки-що не вистачає політично активних людей для 2-3 десятків партійних списків. Ось звідки випадкові і скандальні кандидатури, не пропущені через сито партійного відбору.

Квазі - відкриті, списки не були відкритими по суті, не відбулося праймеріз, або по нашому кажучи, обговорення кандидатур населенням округів і партійних організацій.

Треба обдумати можливість двоступеневого обрання обласних і районних рад колегією виборців, сформованою знизу, з депутатів новообраних міських і сільських рад. Розцінювати депутатів обласного самоврядування тільки як представників територіальних громад міста, району, селища або села в регіональній раді. Так поставлено справу у французів, скандинавів та інших маяків демократії. Це цілком в дусі адміністративно-територіальної реформи, передачі владних повноважень і ресурсів територіальним громадам. Це усуне дубляж функцій , здешевить виборчий процес і дасть так би мовити базовим тер громадам гарантіі іх представництва в регіональних радах. Парадокс, але обласний центр відтепер представлено в облраді через списки перемігших партій одним депутатом.

Друге. На часі ухвалення Виборчого кодексу законів з чітко виписаними обов’язками правоохоронної системи по захисту вільного волевиявлення. Державне фінансування партій і нещадне переслідування учасників продажу-покупки голосів, аж до зняття політичних партій з державної реєстрації.

Його ухвалення парламентом має супроводжуватися досягненням Суспільного договору політичних партій і громадянського суспільства щодо неприпустимості застосування систем виборчого мережевого маркетингу, фінансово-економічного тиску на результати волевиявлення.

Судячи з оскарження декількома позовами в суді першої інстанціі результатів виборів депутатів міської ради незворотності набутого результату не настало, проблема добросовісного набувача несподівано загострилася,та ще й у переддень другого туру голосування за кандидатуру міського голови. І це до речі ,теж урок для політичних гравців та інвесторів. Урок – позитивний, якщо з нього захочуть зробити висновки", зазначив у соцмережі Володимир Приходько.

 

11 листопада 2015р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів