Керівником Закарпатської митниці може стати друг скандального міністра Клименка?

Виникає питання: якими переконаннями керуються нинішні керівники нашої держави, дозволяючи подібне свавілля та відкриту ганьбу, плюючи на революційні цінності, коли дозволяють собі розглядати призначення подібних осіб?

 

Вже більше півтора року Україною керує Президент, на якого покладала надію вся країна, переживаючи наслідки Революції гідності. І рівно рік ми маємо Верховну Раду, до якої були обрані депутати, які також вважалися кращими за попередників. Однак, доводиться констатувати, що, на жаль, реальний стан справ дещо розчаровує. І перше, що кидається в очі – це недолуга кадрова політика, пише Новинна інформаційна агенція.

Чи-то в уряду та президента намітився кадровий голод, чи просто демократична влада поступово захлинається у можливості вседозволеності та безкарності. Однак, не зважаючи на причини, призначення, які важко зрозуміти, виникають все частіше.

Так, останнім часом можна почути про те, що представниками колишньої влади, які пригрілися в обіймах постреволюційних керманичів, лобіюється призначення на посаду заступника начальника Закарпатської митниці Олександра Гребьонкіна. Наразі він займає дещо нижчу, проте вкрай актуальну посаду – підрозділ по боротьбі з контрабандою. Варто зазначити, що і до кривавих подій у Мукачевому, коли відбувався переділ контрабандних потоків, Закарпаття часто згадувалося в контексті «чорного» товарообігу. Однак після того, як губернатором області відправили Геннадія Москаля, з’явилася надія на те, що контрабанда якщо не зникне, то хоча б кардинально зменшиться. На жаль, поки що можна спостерігати зворотнє.

Названий вище Гребьонкін є уродженцем Донецька, довгий час працював там в органах внутрішніх справ. За наявною інформацією, підтримує надзвичайно близькі стосунки з утікачами Олександром Клименком, Ігорем Усиком та іншими представниками колишньої влади, у яких на руках кров людей. Коли було створене Міністерство доходів та зборів, і коли його очолив Клименко, Гребьонкін був призначений на посаду начальника Головного Управління внутрішньої безпеки ГУ Міндоходів у місті Києві.

По своїм посадовим обов’язкам він повинен був би боротись з корупцією та порушеннями законодавства працівниками столичної податкової та митниці, однак де факто очолив брудні схеми кришування та створення податкових ям, відмивання ПДВ, систематизував вертикаль поборів на митниці та у податковій. І це не голослівні звинувачення, адже саме Гребьонкін у тісній співпраці зі славнозвісним паном Усиком Ігорем Олександровичем грабували бюджет країни та суб’єктів господарювання на сотні мільйонів доларів, які дозволяли колишньому голові Міністерства доходів збагачуватись.

В часи Майдану, перебуваючи на цій же посаді, Гребьонкін координував підлеглих оперативних працівників податкової міліції на боротьбу з протестуючими, забезпечував вивезення грошових цінностей, знищення документації та баз даних, які потім би слугували доказами їхніх злочинів. Ці всі факти та багато чого іншого підтверджують працівники податкової та митниці, які працювали у той час у Києві.

Однак, не зважаючи на це, відсидівшись помічником народного депутата деякий час, Гребьонкін, заручившись підтримкою деяких представників донецького клану, що обіймають посади як на митниці так і у податковій, зміг знову повернути собі владу. Більше того, зараз він може отримати посаду у митниці в одному з ключових регіонів.

Виникає закономірне питання: якими переконаннями керуються нинішні керівники нашої держави, дозволяючи подібне свавілля та відкриту ганьбу, плюючи на революційні цінності, коли дозволяють собі розглядати призначення подібних осіб? До речі, на сайті Міністерства юстиції України у розділі «Очищення влади» Гребьонкін значиться особою, яка проходить перевірку на люстрацію. Висновків поки немає, однак чомусь не виникає сумнівів, що люстрований він не буде.

Катерина Майстренко

 

28 листопада 2015р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів