Громади на Тячівщині ламають стереотипи
Про це, зокрема, радіо «Тиса» розповів регіональний консультант з правових питань Олег Лукша.
– Олеже Васильовичу, реформи, оголошені рік тому. Чи можемо ми зараз говорити про певний підсумок.
– Насправді, популяризація, роз’яснення і, власне, сама робота розпочалася рік тому. Хоча підготовча робота у правовому полі, як я неодноразово говорив, тривала в експертному середовищі з початку 2000-х. І можемо сказати, що дві громади Закарпаття – це ті «піонери», які ризикнули взяти на себе і сміливість, і відповідальність жити по-новому: Тячівська і Вільховецька. Хоча по всій Україні таких сміливців загалом 159.
– Як їм живеться?
– Звичайно, непросто. Плюси: ці громади отримали прямі міжбюджетні відносини, право розпоряджатися коштами – незалежність і від району, і від області. Серед головних мінусів назву проблеми, неврегульовані на загальнодержавному рівні, у правовому полі. Приміром, реалізація права на власність, земельні питання…
– Наскільки відчутні ці, як Ви кажете, плюси?
– Назву одну, показову цифру. Якщо до об’єднання, арифметично додати бюджети сільських рад, які увійшли до Вільховецької об’єднаної громади, то ми б мали суму в 5 мільйонів гривен, після об’єднання цей показник – 40 мільйонів. Звичайно, додалися й обов’язки – фінансування освітньої, культурної сфери тощо. Але одночасно, сільська рада як представницький орган об’єднаної громади має право вирішувати стратегічні питання розвитку своєї громади, кадрові питання, визначати пріоритети.
– Якщо плюси настільки очевидні, то чому ми не маємо «параду» об’єднань?
– Сьогодні об’єднані громади зіткнулися із викликами, які досі не входили до їх повноважень: вони розробляють структури виконкомів, вчаться прогнозувати і раціонально, доцільно використовувати кошти. Бачите, такий серйозний шматок державного бюджету перейшов до їх підпорядкування, це не може подобатися всім. Тому навколо об’єднавчого процесу продовжують циркулювати міфи, інсинуації. Ми бачимо реальний спротив бажання людей, які придивляються до всього нового, маючи цілком зрозумілий острах. Проте ці, наші об’єднані громади очолювані справжніми ентузіастами – Михайлом Михайловичем Ціриком (Вільховецька громада), Іваном Івановичем Ковачем (Тячівська громада), і я впевнений, що нашими спільними зусиллями вдасться організувати роботу таким чином, щоб показати приклад усім, хто ще сумнівається!
Про це повідомляє Регіональний офіс реформ.
-->
До теми
- До місцевих бюджетів Закарпаття сплачено майже 4,9 млрд гривень податків
- У першому півріччі до бюджетів Закарпаття надійшло понад 9 млн грн туристичного збору
- Закарпатським громадам пропонують позмагатися за 54 млн євро
- До місцевих бюджетів Закарпаття сплачено понад 3 млрд гривень податків
- Розширення фіскальних повноважень громад - результати обговорення
- До місцевих бюджетів Закарпаття у 2022 році надійшло 8,8 млрд гривень
- В Закарпатті «єдинники» сплатили до бюджету майже 713 мільйонів гривень
- Платники податків Закарпаття сплатили до зведеного бюджету понад 10,5 млрд гривень
- Понад 4 млрд грн ПДФО поповнили місцеві бюджети закарпатських територіальних громад
- В Закарпатті платники податків сплатили понад 770 мільйонів гривень ПДФО
- Закарпаття серед лідерів у країні за відсотком скорочення заборгованості із виплат заробітних плат
- На Закарпатті за ліс сплачено до бюджету понад 48 млн гривень
- Майже 7 мільярдів гривень до Держбюджету надійшло від перерахувань Закарпатської митниці
- Місцеві скарбниці Закарпаття отримали понад 3,3 млрд грн податкових платежів
- Понад 5,2 мільярда гривень скерувала Закарпатська митниця у Держбюджет
- В Закарпатті до бюджету сплачено понад 77,6 млн грн акцизного податку
- Майже три мільярди гривень Закарпатська митниця скерувала у державну скарбницю цьогоріч
- НБУ розширив можливості для кредитування малого та середнього бізнесу
- Платники на Закарпатті у січні сплатили майже 233 млн грн ПДФО
- За 11 місяців Закарпатська митниця наповнила державну скарбницю на 7,3 мільярдів гривень
До цієї новини немає коментарів