Як закарпатські поліцейські по культурних місцях їздили
Львів – культурна столиця України – місто, яке зачаровує. Його архітектурні композиції зберігають у собі багатовікову історію та загадкові легенди. Днями поліцейські охорони разом з працівниками інших підрозділів Національної поліції Закарпаття познайомились з історією цього загадкового міста.
З самого ранку біля Управління Національної поліції Закарпаття було людно. Офіцери, працівникивільного найму з дорожніми сумками – усі зібралися у культурне відрядження. За ініціативи профспілкової організації поліції, охоронці громадського спокою побували на екскурсії у місті Лева.
- Щодня вони захищають спокій громадян області, тому мають право і на відпочинок, - зауважив голова Закарпатської організації професійної спілки працівників поліції Валерій Менджул. - Подібні екскурсії по можливості організовуємо часто. Останнім часом багато хто хотів поїхати у Львів, тому так і зробили.
У Львові на поліцейських Закарпаття чекала цікава екскурсія стежками середньовічного міста. Перша зупинка була на Високому замку. Відвідали екскурсанти також площу Ринок, Домініканський собор, Палац Потоцьких. Не оминули Італійське подвір'я, яке зберігає в собі ренесансну пам'ятку 1580 року, та Палац найбагатшого львів'янина за всю історію міста – купця Костянтина Корнякта. Закінчили гості знайомитись з центральною частиною Львова біля Оперного театру.
Вже наступного дня працівників поліції чекала друга частина подорожі, під час якої вони знайомились з духовними пам'ятками міста. Відвідали богослужіння у відомому соборі святого Юрія.
Закінчили ж культурне відрядження у селі Раковець, біля святого цілющого джерела, яке, за переказами людей, лікує від різноманітних хвороб. Вода з джерела стікає у своєрідний басейн, в якому босими ногами, відмовляючи молитву, приїжджі просять милостині у Святого Духа. Щоправда, обійти басейн 12 раз було не так просто, адже температура води тут коливається від мінус 4 до плюс 4 градусів Цельсія. І в спеку, і в холод. Проте, серед поліцейських знайшлись сміливці, які таки зуміли пробути у холодній воді потрібну кількість часу.
- Вода холодна, таке враження, що за ноги щипає. Проте тільки перші п'ять кіл складно, а далі звикаєш, - з усмішкою розповідають відчайдухи-поліцейські.
Опісля правоохоронців чекав відпочинок і дорога додому. Недарма ж кажуть – в гостях добре, та вдома краще, - інформує Управління поліції охорони в Закарпатській області.
-->
До теми
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
- Стоянка первісних людей в закарпатському Королеві виявилася найстарішим людським поселенням Європи – 1,4 млн років
- Назавжди в строю. Олександр Пристая, сержант "Балу"
- Артур Молнар, позивний «Арчі»: Герой, який віддав життя за Україну
- «Із трьох пострілів своєї гармати ми знищили ворожий «Ураган» на ходу…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Сержанти Національної гвардії відпрацьовують техніку ведення бою
- Майор "Дрон". Квітучий сад ужгородця Сергія Кузнєва
- «Снаряд від ворожої БМП ліг якраз у те місце, де я збирався лягти, – мене врятували якісь 2-3 секунди…». Історії з фронту від 128 бригади
- «Я воюю за тих хлопців, що колись були поруч і загинули. І за тих, котрі зараз поруч…» –Скрудж, пілот БПЛА 128 ОГШБр
- «Під час штурмів розумієш, що або ти, або тебе. Ну, я молодший, спритніший, то перший встигав…». Історії з фронту 128-ї бригади
- Анатолій «WarWar» Тегза. Він брав участь у 100 % операцій і не знав слова «неможливо»
До цієї новини немає коментарів