Многая благая літа: закарпатець святкує 102!

Многая  благая літа: закарпатець святкує 102!
Тересвянець Юрій Петровцій відзначив 102 роки

 

25 квітня мешканець Тересви Юрій Васильович Петровцій відсвяткував свої славні 102 роки. 

Вітання з нагоди такої поважної дати іменинник радо приймав удома, в гарному настрої, серед найближчих людей. Зі святом найстаршого жителя селища вітали рідні й односельці. З вітаннями від імені народного депутата України Василя Петьовки до Юрія Васильовича завітали помічники нардепа Михайло Штефко та Степан Тулайдан. Зі щирими побажаннями і зиченнями міцного здоров’я, щастя та благополуччя вручили подарунок – потужний пилосос, який стане в нагоді великій родині дідуся. Без уваги не залишились і дев’ятеро правнуків старожила: їх гості порадували солодощами.

Іменинник щиро дякував і радо бажав візитерам прожити стільки ж, скільки судилося йому, і навіть більше.

До свого віку Юрій Васильович ставиться по-філософськи:   

«Знаєте таку приказку: гадка за морем, а смерть за вухом, – каже довгожитель. – Скільки разів я вже міг померти, і тільки завдяки медицині вдавалося вижити».

За плечима у іменинника – довге і нелегке життя. Розповідає, що в молодості важко працював на Тересвянському ДОКу, потім 25 років відпрацював на Усть-Чорнянській вузькоколійці. Після виходу на заслужений відпочинок знову повернувся на ДОК. А ще, згадує Юрій Васильович, у 40-х роках він прихистив місцевих євреїв, яким вдалося уникнути концтабору. Тоді вони наказали своїм дітям допомагати родині тересвянця. З тих пір вдячні нащадки тієї родини щороку навідують поважного тересвянця з подарунками, інформують на druzhba.uz.ua.

Упродовж 70 років поруч із чоловіком була дружина Анна, яка шість років тому померла у віці 87 років. Разом вони збудували будинок, виховали сина і доньку. Син Юрія Петровція, який був лікарем, на жаль, теж уже відійшов у вічність. Зараз дідусь Юрій мешкає з родиною онука та тішиться дев’ятьом правнукам. 

«Все життя дідусь слідував настанові сина: не пити і не палити, – каже Тетяна Косенко, дружина  онука Юрія Васильовича. – Певно, тому й прожив таке життя. 

На питання, що треба робити, щоб дожити до ста років і більше, Юрій Петровцій у відповідь посміхається:

«Треба лікуватися і не думати про смерть».

 

 

 

04 травня 2016р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів