Новые известия: Тузла знову опинилася в центрі уваги

"Острів розбрату" між Україною і Росією - Коса Тузла - знову опинився в центрі уваги: російський Мінтранс підтвердив намір відновити поромне сполучення з Україною - читай, між Таманню і Кримом”, - пише київський кореспондент російської газети "Новые известия" Андрій Капустін у статті "... і свічковий заводик", опублікованій 29 червня.

 

Наприкінці минулого тижня в Керчі пройшов черговий раунд російсько-українських переговорів з переділу Азовського моря. Статус острова Тузла в Азово-Керченській акваторії, навколо якого восени минулого роки розпалилися серйозні пристрасті, на переговорах не обговорювався. Проте він знову опинився в центрі уваги: поки йшли переговори, Російський Мінтранс підтвердив намір відновити поромне сполучення з Україною - читай, між Таманню і Кримом. А український кабінет міністрів виділив на інженерний захист і облаштування острова 6,5 млн. доларів.

Київ виправду? такі істотні для небагатої країни витрати тим, що острів поступово йде під воду. Хоча багато експертів стверджують зворотне: сьогодні Тузлі нічого не загрожу?, а якщо щось і "розмива?" спірну територію, так це політичні спекуляції щодо її приналежності.

Нагада?мо, що після того як у жовтні 2003-го президенти Путін і Кучма зупинили будівництво дамби, яка велася з Таманського півострова вбік Тузли, конфлікт здавався вичерпаним. Дамбу й острів розділяли 102 метри водної поверхні, на суші прикордонники освоювали знову відбудовану прикордонну заставу, на морі український земснаряд поглиблював фарватер, а політики готувалися до переговорів з демаркації українсько-російського кордону в Азово-Керченській акваторії. Однак через місяць в київській пресі з?явилися повідомлення, що нещасний острівець тане на очах, а провиною тому - дамба, яка, мов, і будувалася для того, щоб течія, що підсилилася, напередодні переговорів з демаркації кордону повністю розмила Тузлу, а разом з нею і предмет переговорів. Депутати Верховної ради пророкували навіть, що до весни 2004-го острів не доживе.

У свою чергу, російські експерти висунули свій науковий аргумент - провиною всьому, мов, робота земснаряда, який був задіяний українською стороною в якості одного з мирних елементів опору російським будівельникам. На думку росіян, саме цей агрегат порушив природну 50-сантиметрову корку піску на дні, оголивши 17-метровий шар мулисто-піщаної суміші, що й розмива?ться течі?ю, яка підсилилася.

Аргументи і тих, й інших спростував сам острів, який благополучно пережив весну. Більше того - у березні між дамбою і Тузлою з?явився ще один острівець, що дало привід прогнозувати повне відновлення тузлинської коси, зруйнованої більшовиками в 20-х роках минулого століття. Висновків, щоправда, учені двох країн знову дійшли протилежних. Українські екологи стверджують, що відновлення коси веде до скорочення рибних запасів в українській частині Азовського моря. Навпаки, їхні російські колеги впевнені, що будівництво дамби допоможе відновити екологічний баланс у регіоні.

Увесь цей час розмови про необхідність заходів щодо збереження острова не припинялися. Комітет з екології і природних ресурсів автономної республіки Крим заявив, що на острові необхідно створити заповідник (це, до речі, планувалося ще за часів СРСР). Однак українські власті порахували, що охорона вільного гніздування птахів не надто серйозний довід у політичних дебатах, і стали облаштовувати Тузлу, що назива?ться, іншим шляхом.

На початку червня, відповідаючи на запитання про перспективи острова (юридично він, до речі, залиша?ться нічиїм, оскільки кордон по Азову не визначений), Леонід Кучма заявив, що найближчим часом на Тузлі будуть побудовані вітряна електростанція і промисловий об??кт (за чутками, мова саме про рибзавод). "Якийсь маленький заводик ми там побуду?мо", - сказав президент, поставивши тим самим під сумнів заяви екологів про зникнення риби.

Уже після цього український кабінет міністрів затвердив план заходів для інженерного захисту й облаштування Коси Тузла на 2004-2006 р. Крім зміцнення берега і дна, а також будівництва захисних споруд, план передбача? будівництво на острові системи централізованого водопостачання і каналізації, енергопостачання, прийняття комплексу заходів для протипожежної безпеки, будівництво доріг з твердим покриттям і вертолітним майданчиком, проведення екологічного моніторингу морського середовища і берегової лінії в Керченській протоці. Усе це нагаду? проект облаштування ще одного спірного острова - Зміїного - теж, до речі, у Чорному морі. Щоб ніхто, а найбільше Румунія, що також вважа? його своїм, не міг на нього претендувати, українські власті відкрили там поштове відділення.

Щоправда, на відміну від Тузли, острів Зміїний - утвор кам?янистий, і розмивання йому не загрожу?. А щодо Тузли, те депутати Верховної ради побоюються вже не стільки капостей з боку Росії, скільки визтрат. Як, справді, перевірити обсяги витрачених коштів, якщо в розпал осво?ння 6,5 млн. доларів Тузла-таки піде під воду разом з дорогами твердого покриття, вітряками, вертолітним майданчиком і заводом невідомого поки профілю.

 

30 червня 2004р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів