Закарпаття: ВІДТЕПЕР ДЕРЖАВА КОМПЕНСУВАТИМЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРНИКУ 50 % СТРАХОВОГО ВНЕСКУ ПРИ СТРАХУВАННІ ВРОЖАЮ

На запитання журналістів відповідали фахівці Українського освітнього центру реформ, Асоціації страховиків у аграрному секторі економіки України, управління сільського господарства Закарпатської ОДА та представництва Проекту агарного маркетингу у Закарпатті.
Віктор Тереля, начальник відділу реформування, аграрного дорадництва та інформаційного забезпечення Головного управління сільського господарства ОДА розповів про заходи, здійснювані управлінням для допомоги місцевим сільськогосподарникам. А також проаналізував нещодавно завдані стихі?ю збитки фермерським господарствам. За його словами, загальна сума збитків у сільськогосподарському секторі склада? 10,3 млн. грн. Пошкоджено 307 споруд сільськогосподарського призначення, 31,7 тисяч га посівів. В окремих районах градобій пошкодив 665 га угідь, зокрема, виноградників. Найбільше втрат внаслідок стихії зазнало господарство Ужгородського району (5,5 млн. грн.), а також Мукачівського (3,5 млн. грн.), Берегівського та Великоберезнянського районів (на суму понад 500 тисяч гривень). Як повідомив Віктор Тереля, за дорученням прем??р-міністра України було складено відповідні акти, а щодо конкретних кроків для вирішення проблеми наразі відбулося лише засідання комісій з техногенної безпеки і надзвичайних ситуацій. Державна допомога буде спрямована лише на часткове відшкодування втрат від пошкодження об??ктів соціально-культурного призначення. Питання ж сільськогосподарського лиха залиша?ться відкритим.
Директор Асоціації страховиків у аграрному секторі економіки України Роман Колібаба презентував журналістам законодавчі нововведення щодо страхування сільськогосподарської продукції. Так, постановою Кабміну від 6 травня цього року запроваджено компенсації державою 50 % сплаченого аграріями страхового внеску при страхуванні майбутнього врожаю. Для цього, згідно з Законом України про державну підтримку сільського господарства та про держбюджет, цьогоріч передбачено 54 млн. грн. Безпосередньо для Закарпаття на здешевлення вартості страхових внесків аграріїв згідно з наказом Мінагрополітики України виділено суму 300 тис. грн. Роман Колібаба пояснив механізм укладення угоди про страхування врожаю. Компенсація половини страхового внеску передбачена лише для страхування певних с/г культур, серед яких пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, со?ві боби, льон, ріпак, соняшник, хміль та цукрові буряки. За словами Р.Колібаби, українські страхові компанії вважають Закарпаття ризиковим регіоном і прагнуть співпраці з органами державної влади для спільного здійснення аналізу можливих ризиків с/г виробництва краю. Станом на січень цього року в Україні заре?стровано 375 страхових компаній, однак сільськогосподарським страхуванням займаються не більше 35 з них. Тим, хто вирішив застрахувати врожай, Роман Колібаба порадив звернути увагу на такі чинники: страхова компанія повинна бути потужною, мати розгалужену мережу, пропонувати чіткі і зрозумілі умови договору, також у штаті повинен бути фахівець-аграрій.
Страшні наслідки, величезні втрати Закарпаття не принесли б стільки лиха господарствам і окремим сім?ям, якби знищене природою майно та врожай були попередньо застраховані. Сьогодні селяни з недовірою ставляться до страхування, та й не мають коштів для цього. Якщо у державах з розвиненою економікою щороку страхують сво? майно більше 50 % фермерів, то в Україні це роблять лише 5-7 % сільгоспвиробників. Державна підтримка страхування, сподіваються фахівці, змінить ситуацію, хоча повинна була б бути запроваджена набагато раніше.
За словами координатора представництва Проекту аграрного маркетингу у Закарпатті Романа Сала, який співпрацю? з чималою кількістю закарпатських господарів у всіх районах краю, він не зна? жодного, який би убезпечив свій врожай страхуванням. Одні не вірять страховикам, інші покладаються на милість природи, небажаючи витрачати кошти на страховку. Ще більше фермерів просто не знають як правильно застрахувати свою справу, які це да? переваги чи недоліки.
Про вигоди, які отриму? фермер при страхуванні розповіла на засіданні консультант з питань оподаткування Українського освітнього центру реформ Валентина Проніна. З її слів, сільгоспвиробники сьогодні можуть обирати один з трьох альтернативних способів сплати податку: за звичайною системою оподаткування, за спрощеною та фіксований сільськогосподарський податок (ФСП). Останній ? найбільш поширеним, оскільки сплачу?ться не від результату господарської діяльності (прибутку), а від грошової оцінки земель, що використовуються. Тобто сума податку розрахову?ться один раз на початку року, а потім помісячно сплачу?ться певними частками, встановленими законом. Завдяки ФСП підпри?мство звільня?ться від копіткого обліку доходів і витрат, від подання деяких видів податкової звітності. Валентина Проніна: ?Якщо говорити про податковий облік операцій із страхування, то він стосу?ться тільки тих підпри?мств, які працюють за звичайною системою оподаткування. Закон ?Про оподаткування прибутку підпри?мств? дозволя? с/г підпри?мствам включати до валових витрат будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, власного майна підпри?мства, транспортування продукції, кредитних та інших ризиків (у розмірі, що не перевищу? 5 відсотків валових витрат за звітний податковий рік). У разі настання страхового випадку, збитки, понесені страхувальником ? платником податку, відносяться до його валових витрат, а виплачене страхове відшкодування включа?ться до валових доходів. У результаті підпри?мство відшкодову? свої збитки, і водночас не платить податок на прибуток. Якщо ж підпри?мство не застрахувало ризики, то при настанні стихійного лиха, воно не тільки втрача? врожай (матеріальні цінності), а ще й повинно забрати з валових втрат суму коштів, витрачених на вирощування такого врожаю?.

 

27 травня 2005р. -->