На наших очах відбувається зіткнення цивілізацій – Die Welt

У статті на сайті Die Welt оглядач Міхаель Штюрмер міркує про зіткнення цивілізацій, свідками якого ми сьогодні є.

Буквально за одну ніч таке привабливе місце відпочинку, як Ніцца, перетворилося на синонім жаху. "Нікому не гарантований захист від тероризму, який не надсилає армії на поля битв, а бешкетує скрізь і ніде одночасно, сіючи страх у серцях людей, - такий посил цієї кривавої бійні".

За терактом в Ніцці пішли події в Туреччині. "Військові, правоохоронці орієнтованого на Захід кемалізма, пішли на путч - і відразу ж поповзли чутки про інсценування спроби перевороту самим Ердоганом. Європа взята в кільце кризи - від Балтійського моря до Перської затоки. На кону, схоже, стоїть вся та стабільність, безпека і довіра, які стали здобутком останніх десятиліть", - пише Штюрмер.

На думку автора, попереджені ми були ще 20 років тому. Саме тоді вийшла в світ книга відомого гарвардського професора Самуеля Хантінгтона "Clash of Civilizations" - "Зіткнення цивілізацій".

Своєю книгою Хантінгтон зіпсував загальний вихід полегшення, що прокотився по світу після закінчення холодної війни. Тоді застереження гарвардського професора були проігноровані. "Але той, хто сьогодні погорне 500-сторінкову працю авторитетного політолога, виявить там вказівку на багато вогнищ напруженості сучасного світу, і перш за все, це стосується розпечених кордонів ісламу", - йдеться в статті.

Хантінгтон, продовжує німецький оглядач, бачив в культурі і релігії, історії та географії потенціал для нових конфліктів після закінчення холодної війни.

З американської точки зору, в рамках якої бажане видавалося за дійсне, у світі нарешті запанував спокій. Радянський Союз зник зі світової арени, його спадкоємці зайнялися експериментами в області демократії та ринку. Незабаром пострадянські лідери охрестили себе демократами. Пентагон з Держдепом з благословення Білого дому вирішили, що зруйновану супердержаву слід списати з рахунків. Китай, згідно з американською версією, вступив в "клуб добра", переключився на капіталізм і залишив сусідів в спокої. Самі себе США позиціонували як "суперсилу", яка в разі необхідності виступає на боці добра і наглядає за порядком у світі.

Лише деякі експерти, зауважує Штюрмер, після виходу книги Хантінгтона зрозуміли його застереження правильно і звертались до Вашингтону, вказуючи на те, що "світ все ще залишається небезпечним місцем". Один тільки погляд на Кавказ або Західні Балкани, на країни Магрибу та тривалу військову операцію в ході громадянської війни в Алжирі мав пробудити сумніви в зв'язку з реальністю "нового прекрасного світу".

Хантінгтон і команда його однодумців вже тоді вважали, що старе цілком може виявитися новим і політичний іслам перетворить арабські країни в руїни, що Росія не зможе змиритися з втратою України, Грузії та країн Балтії, Балкани перетворяться на криваве місиво, а в тихоокеанському регіоні не запанує рівновага, поки Китай вимагатиме свою спадщину, передає Штюрмер.

В аналізі Хантінгтона можна виділити п'ять тез, йдеться в статті.

По-перше, професор виходить з того, що економічна і соціальна модернізація не призводить до створення універсальної культури та не сприяє повороту в бік Заходу незахідних спільнот.

По-друге, впевнений політолог, відбувається зміщення балансу в вагомості різних культур. 

По-третє, ми спостерігаємо формування світопорядку, заснованого на конкуруючих цінностях. 

По-четверте, домагання Заходу на універсальність призводять до прикордонних конфліктів.

І, по-п'яте, світового протистояння культур можна уникнути лише в тому випадку, якщо Захід буде зміцнювати свою згуртованість під проводом Америки, яка, в свою чергу, буде тримати себе в рамках. 

Книга гарвардського політолога, пише Штюрмер, стала перш за все застереженням а адресу адміністрації Білла Клінтона в зв'язку з ризиками, які таїла в собі стратегія "обраності і лідируючої ролі" США.

Через два десятиліття після публікації постулати цієї книги не тільки виявляються вірними, а й вселяють страх з приводу того, що потенціал для конфлікту цивілізацій ще далеко не вичерпаний, підсумовує автор.

  Надіслати другу