Незалежна Гуцульска респубілка 2008

Після перемоги в листопаді 1918 року національно-демократичної революції у Львові населення Буковини і Закарпаття на багатолюдних народних вічах в Чернівцях і Хусті висловилося за входження цих віковічних українських земель до складу Західно-Української Народної Республіки. 21 січня 1919 року у Хусті відбувся Всекарпатський Конгрес, делегати якого вирішили возз’єднати закарпатські землі у складі єдиної Української держави. В цей же час на Рахівщині і значній частині Мармарощини утворилась Гуцульська республіка з центром у селі Ясіня.

Вищим органом влади стала Гуцульська Народна Рада, яку очолив Степан Клочурак. До складу Ради входило 43 члени — 38 українців, 2 німці і 3 євреї. Виконавча влада належала до секцй (міністерства) і підсекцій — дипломатичної, військової, внутрішньої, господарської та інші.

21 січня 1919 року делегація Гуцульської республіки взяла участь у роботі Всекарпатського Конгресу (Собору Русинів). Представники конгресу Степан Клочурак і Дмитро Климпуш передали уряду ЗУНР у Станіславі рішення населення краю про приєднання до України закарпатських земель.

Угорський уряд, намагаючись втримати свою владу на цих територіях, вислав в район Ясіні значні військові сили. Проте в ході боїв в районі Білина, Рахова, Великого Бичкова і Сиготу угорські війська були розбиті військовими загонами Гуцульської республіки і частинами Української Галицької Армії, які прибули на допомогу закарпатським українцям. Однак, наприкінці січня 1919 року на територію Гуцульської республіки напали регулярні румунські війська. Переважаючі сили ворога розбили українські частини біля Сигота і поступово зайняли Великий Бичків, Луг, Хмелів. В інших місцевостях була відновлена угорська окупаційна влада. В районі Ясіні і навколишніх селах українські органи влади існували до червня 1919 року.

10 вересня 1919 року за Сен-Жерменським договром територія Гуцульської республіки увійшла до складу Чехословаччини.

 

09 вересня 2008р.