«Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
До повномасштабки протитанкові ракетні комплекси практично не використовувалися, зате з 24 лютого 2022 року в підрозділу з’явилося дуже багато роботи.
– Раніше я був водієм, потім номером обслуги, а зараз оператор розрахунку, котрий робить пуск ракети, – розповідає Вадим. – Ми прикриваємо піхоту – обираємо позицію трохи на віддалі й бажано на підвищенні, щоб мати хороший огляд. Ефективна відстань ураження «Стугни» – до 5 кілометрів, і ми часто знищуємо ворожу техніку на максимальних відстанях. Один із останніх прикладів – МТЛБ (багатоцільовий броньований гусеничний тягач). Ціль вдалося знищити вночі. Ми були на чергуванні, спостерігали за своїм сектором через тепловізор і побачили ворожу «мотолигу», яка почала рухатися в бік наших позицій. Почекали, поки вона об’їде підбиту техніку (яка могла збити з курсу ракету), і як тільки «мотолига» наблизилася на 5 кілометрів, зробили пуск. Від прямого влучання тягач загорівся й згорів повністю, екіпаж не врятувався – ми бачили все через тепловізор.
Раніше розрахунок Вадима знищив ще дві цілі – танк Т-72 і БМП-3.
– Це вдалося зробити в один день під час боїв за село в Запорізькій області. Спочатку ми влучили ракетою в БМП-3, а потім у танк Т-72, який рухався й вів вогонь по нашій піхоті. Є відео з дрона – танк горів дуже видовищно. Обидві цілі наш розрахунок знищив впродовж години…
Дома, на Рівненщині, бійця чекають дружина й двоє синів. Саме рідні люди – найбільша мотивація ефективно воювати. У Вадима є ще молодший брат, котрий також служить у 128 ОГШБр, щоправда, в танковому підрозділі.
– Ми хоч і в різних місцях, але постійно на зв’язку. Брат танкіст, а я протитанкіст і буває, що ми підколюємо один одного з цього приводу. Я старший, то кажу: «Дивися, не балакай мені багато, бо я протитанкіст і знаю, де ти стоїш», – сміється Вадим.
-->
До теми
- «Росіяни, котрих ми брали в полон, були дуже перелякані й питали, чи ми їх розстріляємо..»
- Likvidator, або Звідки іменний пістолет від Буданова у військовослужбовця ТЦК
- «Йде війна, тому я мушу бути тут – про переведення в тил чи звільнення не думаю…» Історії з фронту від 128 бригади
- «Піхоті на війні найважче, але без неї ніяк…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Колись, у мирному житті, він був фотографом і працював на телебаченні. Знімав з Кузьмою «Шанс» і « «Шиканемо». А зараз він воїн.
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
До цієї новини немає коментарів