«Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
До повномасштабки протитанкові ракетні комплекси практично не використовувалися, зате з 24 лютого 2022 року в підрозділу з’явилося дуже багато роботи.
– Раніше я був водієм, потім номером обслуги, а зараз оператор розрахунку, котрий робить пуск ракети, – розповідає Вадим. – Ми прикриваємо піхоту – обираємо позицію трохи на віддалі й бажано на підвищенні, щоб мати хороший огляд. Ефективна відстань ураження «Стугни» – до 5 кілометрів, і ми часто знищуємо ворожу техніку на максимальних відстанях. Один із останніх прикладів – МТЛБ (багатоцільовий броньований гусеничний тягач). Ціль вдалося знищити вночі. Ми були на чергуванні, спостерігали за своїм сектором через тепловізор і побачили ворожу «мотолигу», яка почала рухатися в бік наших позицій. Почекали, поки вона об’їде підбиту техніку (яка могла збити з курсу ракету), і як тільки «мотолига» наблизилася на 5 кілометрів, зробили пуск. Від прямого влучання тягач загорівся й згорів повністю, екіпаж не врятувався – ми бачили все через тепловізор.
Раніше розрахунок Вадима знищив ще дві цілі – танк Т-72 і БМП-3.
– Це вдалося зробити в один день під час боїв за село в Запорізькій області. Спочатку ми влучили ракетою в БМП-3, а потім у танк Т-72, який рухався й вів вогонь по нашій піхоті. Є відео з дрона – танк горів дуже видовищно. Обидві цілі наш розрахунок знищив впродовж години…
Дома, на Рівненщині, бійця чекають дружина й двоє синів. Саме рідні люди – найбільша мотивація ефективно воювати. У Вадима є ще молодший брат, котрий також служить у 128 ОГШБр, щоправда, в танковому підрозділі.
– Ми хоч і в різних місцях, але постійно на зв’язку. Брат танкіст, а я протитанкіст і буває, що ми підколюємо один одного з цього приводу. Я старший, то кажу: «Дивися, не балакай мені багато, бо я протитанкіст і знаю, де ти стоїш», – сміється Вадим.
-->
До теми
- «Які думки перед штурмом? Що все буде добре. Хоча кожен усвідомлював, що це може бути дорога в один кінець…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Ми зробимо все, аби ця війна не знищила життя наших майбутніх поколінь»: Історія закарпатського правоохоронця, який захищає Батьківщину
- «Ми раді вмотивованим і сміливим чоловікам і жінкам». Офіцер Нацгвардії - про роботу Центру рекрутингу в Ужгороді
- «Коли осколок влетів у бронежилет, було враження, що мене огріли по спині кувалдою..» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я відмовився від броні заради дітей. У мене двоє – донька й син…» Історія воїна 128-ї бригади
- Стоматологічна допомога на передовій: Історія мукачівського лікаря 128-ї бригади
- Юрій «Ведмідь» Гебеш: «Упевнений, якщо їх не зупинити, то ця війна точно торкнеться кожного – кожен будинок, кожну дитину, кожного батька і кожну матір»
- «Я воюю за своїх дітей, хочу, щоб вони, а також рідні й близькі, жили в нормальній країні»... Історія військового 128-ї бригади Вадима
- Любов буває різна. Історія про маму полеглого бійця з Карпат
- Джері: «На питання, коли закінчиться війна, у мене проста відповідь». Історія військового, який служить у ТЦК
- Закарпатські угорці відкрили кафе в Ірландії та назвали його на честь рідного села
- «Снаряд від танка влетів у бліндаж, де я ховався від обстрілу, і не вибухнув. Янгол-охоронець у мене точно є…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Пресофіцер 128-ї бригади Ярослав Галас: "Намагаюся писати про тих, хто бачить ворога на власні очі"
- «Може бути все, що завгодно, тому готуємось до всього». Як гвардійці проходять бойове злагодження
- "Я радий, що поранили мене, а не когось із хлопців" - історія розвідника з Ясіня
- Гранатометник "Вуйко". Випускник істфаку УжНУ, головний сержант Василь Лашкай захищає Україну з 2014 року
- «У мене угорське походження, і я вважаю, що моє місце тут – на передовій із бойовими товаришами…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я б не проміняв свій підрозділ на жоден інший…» Історія військового 128-ї бригади Василя
- Повний кавалер ордена «За мужність» закарпатець Олександр Козловський: «У нас є велика перевага – ми вміємо мислити нестандартно»
- «Шкода, що донька росте без мене. Але я прийшов сюди, щоб моя дитина спала спокійно. І не тільки моя…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів