У зоні АТО загинув закарпатець, який не знайшов себе у мирному житті

Як ідеться в повідомленні, молодий чоловік був добрим і привітним, чесним, із загостреним почуттям справедливості, строгим і прямим.

«Коли одружився, переїхав у Рахів, сім’я поповнилась чудовою донькою і – крутився, як білка в колесі, щоб піклуватись про родину. Почався Майдан, сидіти вдома було несила. Начальник хороший був, відпускав з роботи і до Києва на революцію, а згодом, коли Михась пішов добровольцем у “Правий сектор” і на війну, частенько передавав фронтовикам допомогу.

Півтора року Михайло майже не полишав лінії фронту. Далі повернувся до рідного Закарпаття в надії влаштуватися у мирне життя. Але мирне – не завжди приймає до себе обпечених війною. Суцільні нещастя і несправедливість, відсутність роботи, відсутність змін після революції, а головне – нерозуміння у суспільстві, відмежування людей від війни – усе це сердило Михайла і не давало йому врости у мирний світ. Тому за кілька місяців він твердо вирішив, що буде там, де має місце. Почав збирати документи і підписав контракт зі Збройними силами України. На фронті, казав, ворог один, а тут – звідусіль.

Годинами міг говорити про дві речі: про свою чудову доньку, як вона росте, що говорить, яка гарна, як чекає на татка, і – про війну. Війна його в сім’ї і відібрала…

Тепер Мишко відправиться у Царство Боже. Там його зустрінуть фронтові друзі, що раніше відійшли на Небо. Напевно, їм там добре, погано нам без них…".

  Надіслати другу