Перепади для форелі: лісівники та єгері Рахівщини нарощують кількість царської риби в річках

Чиста джерельна вода, стерильні басейни і якісний корм. Умови, в яких вирощують форель в Ясінянському лісомисливському господарстві, близькі до ідеальних. Мальків розводять у місцевих рибгоспах. У планах підприємства - збільшити кількість форелі в річках. Тільки цього року було запущено в річки понад 15 тисяч штук королівської риби. Приживаність мальків - біля 70 %. Аби форель після зарибнення приживалася краще, працівники лісомисливгоспу будують перепади на річках.
Лісничий Лазещинського лісництва Юрій Петрук:
«На відстані 7 кілометрів єгерями та лісниками побудовано майже 40 перепадів. Одна з функцій перепадів - під час паводків форель може ховатися в них і рибу не зносить води своїм потоком. Друга - сповільнення швидкості потоку води і збереження доріг, берегів та мостів. Цього року лісівники запустили в річки понад 15 тисяч мальків райдужної форелі, з них біля 70% форелі приживається. Ми хочемо відновити велику кількість риби в річках, адже це гордість Карпат. І з часом рибку можна ловити».
«Форель - царська риба, - каже він. Вона належить до родини лососевих, як і горбуша, кета, голець та харіус. Форель дуже вибаглива, водиться тільки в чистих гірських річках. Кращого екологічного індикатора, ніж вона, годі придумати. Форелеве господарство було розвинуто в наших краях ще за часів Австро-Угорщини, а ми прагнемо прагнемойого відродити».
Лісничий Чорнотисянська лісництва Володимир Кувік, який свого часу доклав чимало зусиль до будівництва перепадів у Лазещинському лісництві стверджує, що перепади виконують також одну з головних функцій - протипаводкову. Для цього ж працівники лісової охорони будують підпірні стінки на річках, які захищають землі від ерозії та зсувів.
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
.jpg)
.jpg)
До теми
- На Закарпатті смертність удвічі перевищує народжуваність: статистика за перше півріччя 2026 року
- Ветеранський туризм на Закарпатті: між гостинністю та системними бар'єрами
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- На Закарпатті навчання у школах завершили більш ніж 11,2 тис. випускників
- Як на Закарпатті пробують закривати вакансії через прямий діалог бізнесу та молодих людей
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- ТОП-10 українських письменників, які писали про Закарпаття
- На Закарпатті реалізують проєкт із розвитку підтриманого проживання у громадах
- Стратегія, партнери і сонячна лікарня: як Ясінянська громада системно будує розвиток
- «Цей ліс живий, у нього добрі очі…»: у Карпатській філії відзначили переможців молодіжного фотоконкурсу
- Шлях до дому: як евакуйований притулок «Спиридон» знайшов нове життя на Закарпатті
- Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя
- Чому не обов’язково їсти суп і як це впливає на організм — пояснює лікар Михайло Гаврилець

До цієї новини немає коментарів