Остап Ступка задоволений Ужгородом та фестивалем «Під цвітом сакури»

Разом із колегою Дмитром Рибалевським Остап Ступка зіграв філософську виставу «На полі крові» за твором Лесі Українки, яка щомісяця йде на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
«Поле крові» – це клаптик землі, що куплений за 30 срібняків. У центрі твору Лесі Українки – притча про Юду, який долає шлях від любові до Ісуса та беззастережної віри в його вчення до розчарування, зради.
Після чудової гри, складного тексту за біблійним сюжетом, який артисти адаптували, Остап Ступка звернувся до глядачів на камерній сцені муздрамтеатру:
«Своєю роботою ми намагаємося трішечки доторкнутися до тих проблем, які порушила Леся Українка свого часу, на текст якої було накладено анафему. Церква не сприйняла цю драму. П’єса написана 1909 року. У нас прем’єра відбулася 2009 року, рівно через 100 років. Але ми із задоволенням граємо цю п’єсу, бо вона – безсмертна. Театральне мистецтво може ставити запитання, але ніколи не буде на них відповідати. І ми як актори теж ставимо собі запитання, але не знаємо правильної відповіді. Бо в кожного – своя правда. І в Юди (ви сьогодні це побачили) є своя правда. І поки людство будуть хвилювати ці речі, мистецтво буде безсмертне, бо воно буде завжди ставити вічні запитання.
Я хотів би, щоб ми з вами підіймали планку українського театру до високих вимог, тому що ми дуже талановита нація.
Я вам дякую за чудовий прийом. Бо це дуже важливо. Разом ми підіймаємо український театр у Києві, Ужгороді чи Луцьку».
Після виступу очільник управління культури Закарпатської ОДА Вікторія Фролова, заступник голови Ужгородської міської ради Олександр Білак, керівництво театру вручили гостям подарунки та статуетку-символ фестивалю – переплетіння двох сакур із маскою.
Театральний фестиваль триватиме ще три дні – до 26 квітня. Не пропустіть справжнього видовища на малій сцені!
Іванка Когутич для uzhgorod.net.ua
До теми
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у вересні 1925-го
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
- Відомий кондитер Валентин Штефаньо започаткував дипломатичні гастроекскурсії
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: Олександр Духнович
- Перспективна євроколія: детально про нову вузькоколійку, особливості та куди її потягнуть з Ужгорода
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- Втрачений Ужгород: про що писали газети 100 років тому, в липні 1925-го
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- Сергій Федака: «В мене одна ідея: встати і звідси піти». Останні розмови з легендарним істориком Ужгорода
До цієї новини немає коментарів