Туристи з "Великої України" розчаровані Солоними озерами на Закарпатті

...Краєвиди дивують чотириповерховими палацами ще у селищі Біла Церква. Те саме обабіч траси спостерігаємо і в Солотвино.

Якщо у старій частині селища – "скромні" двоповерхівки, то новобудови вражають левами з мармуру на високих мурах і незліченною кількістю вікон. Такого стилю забудови ми ще не бачили більше ніде.

- Як проїхати до солоних озер? – запитуємо місцевого юнака, з'їхавши з траси у село. Ламаною українською він радить повернутися на трасу і там... розпитати людей.

На ринку, розбитому поруч із закинутими приміщеннями шахт, дізнаємося, що до озер – далеченько. Намагаємося під'їхати туди авто. Зробити це не вдається, бо шлях весь час перекривають ворота якоїсь бази або шлагбауми. Кружляємо вуличками. Навколо – будинки, переважно – дерев'яні. На дорозі – ятки із "пляжним" крамом: купальниками, надувними кругами тощо. Солотвино через це видається схожим на будь-яке приморське курортне містечко. Навіть назви санаторіїв - банальні, наприклад, "Жемчужина" чи "Дельфін". Бажання йти до пляжу відпадає. Адже купатися ми не планували, бо попереду - довга дорога, лише хотіли подивитися на місцеву "родзинку".

Від побаченого бажання колись приїхати у Солотвино на відпочинок розтануло як сніг навесні.

Джерело: 20 хвилин

  Надіслати другу