Результати дослідження щодо реформи децентралізації в Україні — цікаві та "симптоматичні"

Результати дослідження  щодо реформи децентралізації в Україні — цікаві та "симптоматичні"
Соціодослідження щодо реформи децентралізації в Україні провів нещодавно Експертний центр «АСК Реформ». Участь в опитуванні взяли 254 голови ОТГ з усіх регіонів країни, переважна більшість яких реформу децентралізації оцінює позитивно.

 

Такі дані були отримані у результаті соціологічного дослідження, яке провели Експертний центр «АСК Реформ» за підтримки швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO та за участю Асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація обєднаних територіальних громад».

Дослідження проведене методом телефонного опитування. Участь у ньому взяли 254 голови сільських, селищних та міських об’єднаних громад з усіх регіонів країни. Нагадаємо, що на сьогоднішній день в Україні діє 413 об’єднаних територіальних громад.   

Висока загальна оцінка результатів реформи

Переважна більшість голів ОТГ відзначає правильність напрямку розвитку подій у своїх громадах (92%) і у процесах децентралізації (87%). Про те, що у результаті об’єднання громада здобула «позитивні» і «швидше позитивні» результати, сказали 54% і 32% опитаних відповідно. 9% голів ОТГ не відчули змін після об’єднання, і тільки близько 4% оцінюють результати об’єднання негативно.    

Цікавою є відмінність у сприйнятті реформи серед голів громад залежно від року об’єднання ОТГ. Так, майже всі голови громад, які утворилися 2015 року, оцінюють результати об’єднання як «позитивні» і «швидше позитивні» (сумарно – 98%). У громадах, що утворилися 2016 року, відсоток позитивних відповідей спадає до 89 пунктів. А в громадах, які утворилися поточного року, позитивну оцінку сумарно виказують лише 56% опитаних.   

«Це можна пояснити тим, що новоутворені громади поки ще не змогли повною мірою скористатися вигодами, що їх дає об’єднання. Водночас, більш «досвідчені» громади вже користуються плодами об’єднання на повну», – висловив свою думку Ігор Абрам’юк, директор із питань розвитку Асоціації об’єднаних територіальних громад.

Збільшення бюджетів, неврегульованість земельного питання 

Серед позитивних результатів об’єднання 47% голів ОТГ без підказок називають зростання фінансових ресурсів громади, і 39% – можливість вирішувати проблеми місцевого розвитку. Як негативні – 15,4% опитаних спонтанно називають додаткове навантаження на місцевий бюджет через передачу освіти і медицини. Однак при згадуванні з підказкою 95% голів ОТГ визначають як негативний результат неможливість розпоряджатися землями за межами населених пунктів.

Неможливість розпоряджатися землями на всій території об’єднаної громади назвали 95% опитаних також і у відповіді на питання щодо сфер, у яких громадам не вистачає повноважень. Тож «передати на місця управління землею та водними ресурсами» – таке завдання центральній владі на найближчий час формулює 28% опитаних. Це друге місце в переліку «завдань». На першому – завершення процесу децентралізації (50%), на третьому – надання фінансової підтримки (13%). Тільки 2% голів громад задоволені кількістю повноважень, які мають.

Капітальний ремонт країни

Цікавими є відповіді на питання щодо першочергових проблем, на які громади витратили збільшений фінансовий ресурс після об’єднання. Так, 52% голів ОТГ перш за все зайнялися ремонтом доріг і тротуарів, а також – поліпшенням роботи шкіл. Далі у відповідях – дитячі садки (32%), житлово-комунальне господарство (27%) і освітлення вулиць (26%).

«Голови об’єднаних громад почали з простішого: освітлення, благоустрій тощо. Надто мало уваги приділено розвитку місцевої економіки. Це підтверджує слова Прем’єр-міністра про те, що місцевий економічний розвиток має бути одним із ключових пріоритетів подальшого становлення об’єднаних громад», – прокоментувала дані Оксана Гарнець, керівник проекту DESPRO, одного з організаторів дослідження.

Основну роль у підтримці громад відіграє Кабмін  

Також дослідженням було відзначено цікаву закономірність щодо питання допомоги, яку ОТГ мають від різних установ: державних, місцевих і громадських. Так, 70% опитаних називають обласні адміністрації як такі установи, від яких вони відчувають підтримку найбільшою мірою. 49% опитаних такою установою назвали Кабінет Міністрів України, а 34% – обласні ради.

Однак, якщо подивитися відповіді на ці питання у розрізі, то буде видно, що «досвідчені» голови ОТГ (утворені 2015 року) взаємодію з Урядом називають найчастіше (72%), з новоутворених – тільки 29%. «Тобто з досвідом приходить розуміння, що основну роль у підтримці ОТГ відіграє не обладміністрації, а саме Кабінет Міністрів. Це – цікава закономірність», – відзначила Оксана Руда, виконавчий директор Експертного центру «АСК Реформ», одного з організаторів дослідження.

Повний звіт про результати дослідження можна переглянути за цим посиланням

За додатковою інформацію щодо дослідження можна звертатися до Оксани Рудої, виконавчого директора Експертного центру «АСК Реформ»: [email protected]

Довідкова інформація: 

Децентралізація – це передача значних повноважень та бюджетних ресурсів від державних органів влади до органів місцевого самоврядування. Таким чином, місцева влада, яка краще за центральну знається на проблемах своїх територій, має змогу ефективніше їх вирішувати.

Початок процесів децентралізації в Україні був покладений Володимиром Гройсманом під час перебування його на посаді віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

1 квітня 2014 року була схвалена концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, що стало першим етапом і стартом розвитку місцевого самоврядування. Згодом, від 2015 року, було розпочато фінансову децентралізацію.

На сьогоднішній день в Україні діє 413 об’єднаних територіальних громад. За останні три роки їх бюджети в середньому зросли у 3–7 разів.

Джерело: Експертний центр «АСК Реформ»

 

25 липня 2017р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*