Про кращі практики формування та розвитку потенціалу туризму сільських територій говорили на Тячівщині

Про кращі практики формування та розвитку потенціалу туризму сільських територій говорили на Тячівщині
Кращі практики формування та розвитку потенціалу туризму сільських територій Тячівщини днями під час семінару для представників об’єднаних територіальних громад, власників садиб, готелів, приватних музеїв, органів влади розкрив перед присутніми старший викладач факультету туризму та міжнародних комунікацій УжНУ Олекандр Коваль.

 

Ініціатором семінару «Формування привабливості та розвиток потенціалу туризму сільських територій» виступив голова Тячівської районної ради Василь Каганець та КП «Агенція регіонального розвитку Тячівського району» у співпраці з Закарпатським ВП ЦРМС (проект U-LEAD «Підтримка децентралізації в Україні», керівник Іван Дем’янчук).

Олександр Коваль

Олександр Коваль у своєму виступі наголосив на тому, що брак актуальної інформації про туристські ресурси та чинники можливого росту в Тячівському районі є однією з основних проблем розвитку туризму. Так, ми знаємо про унікальність карпатської природи – гір, річок, пралісів, печер. Але для того, щоб вони стали туристським ресурсом, слід попрацювати, зокрема оцінити потенціал, вивчити попит на продукти, дослідити потреби ринку та підготувати конкретні проекти.

Нині є потреба глибокого дослідження потенціалу Тячівщини. У цьому могли б допомогти науковці УжНУ. Адже слід виявити ключові чинники для підтримки туризму, розпочати моделювання сценаріїв розвитку потенціалу та закласти основи ефективного використання ресурсів. Також – продовжити навчання, підвищення кваліфікації для працівників індустрії туризму. Це допоможе органам територіальних громад та місцевій адміністрації – вони матимуть обґрунтовані рекомендації для стратегічних управлінських рішень у питанні розвитку туризму гірських територій Тячівщини.

Ключовими питаннями для розвитку туристсько-рекреаційного потенціалу на території найбільшого за населенням сільського району Закарпаття й України є залучення інвестицій у будівництво доріг, комунікацій, розробку нових туристичних маршрутів, різних форм активного туризму, анімаційних програм, інформаційно-комунікаційної інфраструктури; розширення бази розміщення й харчування, інтеграція в наявні й тематичні туристичні маршрути, визначення центрів розвитку туризму, роботи з маркування стежок, розміщення стоянок для туристських автобусів та машин із відповідними умовами, облаштування інформаційними вказівниками по доріг, навчання для працівників індустрії туризму, збільшення якісного контенту в медіа, створення календаря подій тощо.

Учасники семінару

Через брак цього виникає проблема неможливості ефективного управління системою розвитку туризму гірських районів, ускладнюється раціональність територіальної організації галузі туризму Закарпаття. Але принципово це слід робити з урахуванням антропогенного навантаження на екологію, недоторканності й розширення меж природних парків.

– Окремо варто вивчити питання щодо ключових моментів ідентичності культури і побуту району – зберегти та підтримати ініціативи приватних музеїв у селах Грушові, Калинах; створити ще кілька центрів розвитку культури, креативності. Це збільшило б привабливість району в туристичному сенсі. На їх основі варто побудувати комунікаційну концепцію й закріпити в свідомості споживачів чіткі асоціації, що можуть допомогти кристалізувати основи майбутнього бренду, – підсумував Олександр Коваль.

Медіацентр УжНУ 

 

13 жовтня 2017р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*