Вглиб осінніх Карпат новою лісовою дорогою до витоку бурхливої Тиси

Вглиб осінніх Карпат новою лісовою дорогою до витоку бурхливої Тиси
На межі Тячівського і Рахівського районів побудували унікальну лісову дорогу, яка дозволила побачити нові грані осінніх Карпат.

 

Аби вичерпно довести, що шлях дійсно унікальний, наведемо кілька аргументів:

  • дорогу у 3,1 км побудували в рекордні строки – 3 місяці;
  • орієнтовний кошторис робіт – 1 мільйон гривень, тобто близько 300 тисяч гривень за 1 км;
  • будували дорогу не дорожники, а лісівники. По суті, роботи виконали 8 чоловік дорожньо-будівельної бригади Бруструрянського лісгоспу;
  • лісова дорога у горах у 10 разів скоротила шлях між двома високогірними районами Закарпаття;
  • частиною шляху стала легендарна «Брусилівська дорога» періоду Першої світової війни.

Дорога прокладена в умовах складного гірського ландшафту, частина місцевості є досить вологою, тому шлях там вмощували деревом. Але, за словами директора ДП «Брустурянське лісомисливське господарство» Михайла Бігуна, згодом дорогу трохи розширять, аби сонячне проміння змогло дістатися вологи і освітити шлях. Головне призначення дороги – це забезпечення протипожежних та лісогосподарських заходів.

На запитання, чи є дорога загальнодоступною для громадян, що подорожують Карпатами або мешкають у тих краях, лісівники відповіли ствердно. Шлагбаум же може виявитися зачиненим лише у випадку високого рівня пожежної небезпеки або якогось погодного катаклізму, що трапляється у горах.

[Пізнавальний рядок: шлагбаум з німецької (schlagbaum) перекладається як впале дерево]

В′їжджаючи зі сторони с. Лопухово Тячівського району і прямуючи повз Брустурянський лісгосп, ви потрапите у мальовничі й до того не надто «об′їжджені» Карпати. Тут і річка Брустурянка, і лісові хатинки, і численні потічки, і зони рекреації (про них трохи далі), і мільйон відтінків гірської осені. Щоб побачити ще більше і ще вище, але при цьому не звалитися, лісівники облаштовують безпечні доріжки на придорожні схили.

Також по дорозі можна буде побачити й господарство самих лісівників – техніку, будівлі лісництва, розсадники. Там, між гірськими хребтами, на дивних грядках ростуть мільйони малесеньких кедрів, ялин, ялиць та інших порід, якими поновлюють Карпатські ліси. А на території Турбатського лісництва встановлено пам′ятний камінь на честь чемпіону світу з валки лісу закарпатцю Івану Чусі. До речі, у лісництві, продовжуючи династію, працює його племінник.

Неозброєним оком видно зараз у Карпатах наслідки осіннього вітровалу. Торкнувся буревій переважно молодих та хворих дерев. Наприклад, тільки на території Ясінянського лісомисливгоспу негода суцільно повалила 227 гектарів лісу, а загалом по області – більше тисячі гектарів, з них суцільно – 300 гектарів.

Частина лісової дороги має історію, якій вже понад 100 років.

«…Дану ділянку почали розбудовувати ще у період Російської імперії у 1915-1916 роках під керівництвом генерала Брусилова, на честь якого було названо відому операцію «Брусиловський прорив». Будували дорогу полонені Німеччини та Австро-Угорщини, а її тодішнє призначення –передислокація на захід військ та військової техніки. Дорогу, що мала з′єднати Івано-Франківську область і Закарпаття, яке тоді було у складі Австро-Угорщини, у ті часи так і не добудували. І ось через століття у межах Закарпаття ми цей процес завершили. Аби зберегти цю частину історії, тут встановлені відповідні інформаційні стенди», – розповів лісничий Турбатського лісництва Дмитро Чуса (той самий племінник).

Діставшись найвищої точки дороги, яка сягнула позначки у 1400 метрів над рівнем моря, ви потрапите до струмка, який зламає вашу уяву про народження бурхливих гірських річок, що у період повеней змітають усе на своєму шляху. Там, на перевалі Околе, з маленького струмочка народжується річка Чорна Тиса, яка за 46 км зливається з Тисою Білою і утворює найбільшу закарпатську річку Тиса.

Питне і цілюще джерельце дає початок найбільшій лівій притоці Дунаю, який, у свою чергу, є другою за величиною річкою Європи.

[Пізнавальний рядок: вже наступного року Закарпатською ОДА анонсовано проведення І міжнародного фестивалю «Тут бере початок Тиса». Свято мало відбутися у 2017-му, але через буревій захід перенесли]

Лісівники оновили туристичну родзинку – замінили кам′яну чашу, встановили дерев′яні альтанки, побудували сходи, реставрували пам′ятні знаки п′яти країн, встановили вказівники, інформаційні стенди і місця для зручностей подорожніх. І якщо, наприклад, біля Чопа з Тиси водичку пити не варто, то на початку Чорної Тиси ви просто зобов′язані посмакувати цілющою водою з Карпатських надр (кружечка до ваших послуг). Місцеві скульптори з числа лісівників створили з дерев, які постраждали від бурелому, тематичні композиції.

«За тиждень, як усе було зроблено і встановлено альтанки, навідалися, аби перевірити, як тут справи. Ну, одразу побачили, що туристи все «облюбували». Сміття скрізь, лавиці поперекидали… Хоча тут є смітники, які ми прибираємо. Не знаю я, як з тим боротися, але вірю, що ставлення до природи у людей зміниться…», – розповідає директор Ясінянського лісомисливського господарства Василь Теличук.

Дійсно, таких зон відпочинку у лісах і горах Закарпаття дуже багато. Альтанки, мангали, гойдалки, дитячі майданчики, туалети, смітники – усе безкоштовно і з виглядом на такі краєвиди, які нечасто трапляються на популярних турбазах. Але чогось-таки людям не вистачає. Культури і поваги до природи, мабуть.

На високогір′ї за 50 метрів від витоку Чорної Тиси височіють 120-річні кедри. Дерева старі, тому хворіють. А поруч 17-річні ялини. Загалом, Карпатська височина – це край контрастів і неймовірних відтінків, яких немає у жодній штучній палітрі. Помилуватися казковими краєвидами сюди приїжджають тисячі туристів, багато з яких з-за кордону. Ось і під час нашої мандрівки зустріли туристів з Польщі. Кажуть, що таких Карпат у Європі лишилося мало, тому їдуть до України за враженнями.

Фінішує лісова дорога у с. Чорна Тиса Рахівського району, а звідти через Ясіня частково свіжим асфальтом можна повернутися до Ужгорода – міста тисячі характерів і загадок.

Пізнавайте своє і рідне! Ми навіть не уявляємо, наскільки ми багаті і гарні!

Катерина Ірха

 

21 жовтня 2017р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*