Карпатські виробники сформували 10 культурних цінностей виробництва харчових продуктів

Карпатські виробники сформували 10 культурних цінностей виробництва харчових продуктів
Кілька років тому група виробників західноукраїнських областей поставила собі за мету визначити, як вберегти і відродити певні традиційні культури виробництва тваринництва і рослинництва, а також відновити перевірену віками рецептуру. Певний час вивчали досвід, зокрема й сусідніх Європейських країн. І після подорожі до Чехії зародилася ідея створення громадської спілки, яка б професійно займалася цими питаннями. За підтримки Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL) понад 20 виробників із 4 областей об’єдналися в громадську спілку «Карпатський смак» і створили власні правила, систему перевірки якості – і разом під торговою маркою «Смак Українських Карпат» ідуть до споживачів харчових продуктів. Об’єднання охоплює кілька різних виробничих груп: молочну, м’ясну, зернову, продукування меду, лекварів, соків, харчові олії.

 

Усі виробники різні, але цінності в них спільні і стоять вище, ніж тільки заробляння грошей. Найголовніше- виробляти продукцію, яка несе у собі певну культуру. Це всіх і об’єднує. Ось що ставлять в основу своєї роботи сучасні фермери і підприємці сільськогосподарської сфери.

1. Культура виробництва та екологічність (місце, технології, сировини (з регіону))

Ферми та господарства, що об’єдналися в спілці «Карпатський смак», де вирощують тварин, рослини, дерева, – це справжнє джерело життя, оскільки турбота про захист довкілля є одним із найважливіших аргументів, які відстоюють виробники. Це підтверджує й система внутрішніх інспекцій, такий собі контроль над дотримання внутрішніх правил, серед яких заборона використання пестицидів, фунгіцидів, інсектицидів для боротьби з шкідниками на полях, можна застосовувати лише натуральні добрива, не використовувати стимулятори росту та захисту рослин. Можна використовувати лише натуральні препарати.

Богдан Костів

Деякі фермери спілки мають сертифікати відповідності органік та біоконтроль, що засвідчується іншими органами контролю та визнається у світі. До прикладу, фермер Богдан Костів із Львівщини формує життєдайне виробництво, завдяки чому, виробництво харчових продуктів відповідає європейським стандартам органічного виробництва.

Важливим принципом є заборона застосовувати гормони й стимулятори росту при вирощуванні тварин. Зокрема свині, кози, вівці, корови живуть у відкритих просторах, з доступом до землі, трави, води, у зимовий період їдять винятково натуральні корми.

2. Культура споживання

Коли говоримо про смак, то починаємо думати, а що ми їмо, чи має їжа смак, що його формує? Виробники з українських Карпат, які вирішили об’єднатися в громадську спілку, поставили собі це питання та дійшли спільної думки, що їх їжу не можна швидко їсти. Лише через те, що вона смачна, вона традиційна, виготовляється в регіоні та має свої як спільні, так і відмінні риси.

Члени спілки переконані, що добру їжу треба споживати в натуральному вигляді (сир, м’ясні вироби, мед, зерно для пророщування) та ощадливо застосовувати термічну обробку при приготування, щоб передати все багатство природної сили та енергію вітамінів, мікроелементів, калорії.

3. Культура унікальності – продукти з регіону

Коли чуємо Карпати, часто згадуємо про бринзу й вівчарів на полонинах, про білі гриби, про карпатські чаї, про м’ясні делікатеси, про смачну кухню Карпат, з місцевих продуктів. Якщо згадати ту ж бринзу, то лише на Закарпатті маємо поєднання унікальних смаків – зі спільними та відмінними рисами. Мова про рахівську, тячівську, хустську чи міжгірську бринзу. Один і той же продукт, який виготовляють в 4-х районах однієї області, дає нам 4 різні смаки, що пов’язано з певними особливостями географічних ландшафтів, клімату, трави, яку їдять тварини, пропорції овечого та козячого молока. Але це насправді багатство смаків для гурманів.

У спілці ми говоримо про те, що треба створити реєстр смаків гастрономічних різноманітностей Українських Карпат. Адже індустріальні смаки дуже легко розмивають натуральний смак, а споживач часто й незнайомий з еталоном смаку. Тож спілка – це група виробників, які бережуть, шукають і відтворюють технології вирощування традиційних сортів, видів, тварин та виробництво харчових продуктів.

4.Культура ставлення до споживача

Виробники продуктів переконані, що споживач, який купує саме їх продукт, повинен мати бездоганну якість. Вони розуміють, що часто продукція, яка виготовляється на їх підприємствах, фермах, є дорожчою, ніж у традиційних супермаркетах, де споживачі звикли купувати харчі. Але є ті, хто розуміє, що собою становить виробництво без стимуляторів росту, без хімічних засобів захисту рослин, без барвників та підсилювачів смаку.

Через участь у фестивалях, ярмарках виробники мають можливість знайомитися зі своїми покупцями. Саме тут формується ланцюг довіри, та взаємоповаги сторін. Покупець, котрий розуміє, що таке натуральний смак та наскільки відрізняється якість продуктів у звичному магазині й у фермера, виробника, стає прихильником і час від часу повертається до повторної покупки.

Одним із найкращих варіантів таких знайомств є дегустація на фермі чи виробництвах, де можна побачити частково й процес виробництва, зберігання сировини чи продуктів, процес роботи та ближче познайомитися. Так, формування лояльності й прихильності покупців – це важка праця, тим більше, що неймовірна конкуренція. Але для дрібних виробників це чудова нагода знати свого покупця краще, це повага до нього, до його ставлення. Смакуючи без поспіху сиром у Селиській сироварні чи ковбасами, м’ясною нарізкою у ФГ «Зелений гай», починаєш розуміти переваги саме культури споживання й довіри до споживача.

5. Культура ставлення до родини

Дуже часто на виробництвах працює вся родина. Тим самим не лише створюється джерело доходу для родини, а й формується сталість і життєздатність виробництва.

Ще важливим акцентом є розвиток компетенції та професійних навичок, передача досвіду, розуміння того, що робиться, звісно, довіра, відповідальність та комунікація між поколіннями, працівниками.

6. Культура віри в себе (працюю вдома)

У складний економічний період, час масових міграцій українців за кордон, це приклад того, як дома можна теж працювати. Лише щоденна праця здатна принести результат. Щоб почати виготовляти сир, не потрібно дуже багато зусиль. Але щоб почати робити – треба вірити у свої сили та у те, що робиш. Більшість каже, це елементарно, так зможе хоч хто. Але одиниці роблять.

Ті, хто робить якісно, успішно конкурують на ринку виробників, посередників та покупців. Кожен член спілки «Карпатський смак» це доводить на своєму прикладі. Звісно, хтось заробляє як виробник, хтось – як посередник. Але факт, що якісний продукт продається. А головне – що цей продукт зроблено в Україні.

7. Культура гордості за професію

Кожен виробник, незалежно від професії та спеціалізації, відчуває гордість за те, що робить, і може годинами розповідати про продукти.

Роман Тур

Наприклад, як каже пасічник Роман Тур зі Стрия, пасіка – це чисте спілкування з бджолою, яка не змінена людиною на свій лад і не є свійською твариною. А мед, пилок та молоко – це три продукти, які ми вживаємо, не вбиваючи нічого живого. Тут закладено глибокий зміст.

Пан Роман переконаний, що працювати з бджолами непросто, адже вони надзвичайно розумні, відчувають, хто до них прийшов і з якою метою. Через це, коли пасічник підходить до них, то повністю налаштовується на позитив. Бджоли люблять спокій, тому некваплива, розмірена робота принесе свій результат.

8.Культура здоров’я і смаку

Покупці все частіше прагнуть придбати щось таке, що, незважаючи на швидкість руху, дає відчуття, що вони вживають високоякісне, здорове, смачне. Члени спілки об’єднали зусилля, аби результати їхньої праці, продукти й сировина були максимально корисними, здоровими та смачними. Під час дегустацій, фестивалів та ярмарків, де є можливість спілкування зі споживачами, проводять роз’яснювальну роботу щодо підвищення рівня обізнаності про смак натуральних продуктів.

У своїй діяльності багато часу віддають збереженню й використанню регіональних традицій, страв кухні, підтримці здорового харчування та культури їди.

9. Культура робити разом

Побудувати роботу спілки, яка об’єднує 4 області Карпатського регіону України, непросто, адже географічні відстані, специфічність умов все ж таки впливає. Слід відзначити, що громадська спілка «Карпатський смак» – професійне, але неприбуткове об’єднання дрібних виробників харчових продуктів регіону Українських Карпат та експертів, що працюють у напрямку відновлення традицій і смаку натуральних продуктів, збереження виробництва традиційних сільськогосподарських харчових продуктів.

Основна мета нашої спільноти – підвищення конкурентоспроможності й забезпечення виходу на ринок малих і середніх підприємств в Українських Карпатах.

Разом виробники шукають відповіді на питання щодо формування привабливості власних брендів, просування й виходу на нові ринки збуту, консультації щодо технологій вирощування та виробництва продукції. Разом із фахівцями та експертами зі Швейцарії (Дослідний інститут органічного сільського господарства (ФіБЛ) вивчають кращі практики й підсилюють свою унікальність, специфічність та автентичність, а також формують власні еталони смаку натуральних продуктів з Карпат.

10. Соціальна відповідальність та підтримка

Виробники – члени спілки «Карпатський смак» – сплачують податки у місцях своєї діяльності. Тим самим інвестують кошти в розвиток інфраструктури населених пунктів. До прикладу, у селі Нижнє Селище за сприяння «Селиської сироварні» у партнерстві з громадськими організаціями та колегами з ЄС реалізовано низку проектів для освітніх закладів села, зокрема водогін, септик, біотуалет для школи, перекрито дах у сільському клубі тощо.

Олександр Коваль, старший викладач УжНУ,

експерт у сфері туризму та регіонального маркетингу,

член ГС «Карпатський смак» – Zaholovok.com.ua

 

25 січня 2018р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*