“Світку ти мій, Верховино” – в Ужгороді відбудеться відкриття ретроспективної виставки робіт Івана Ілька

“Світку ти мій, Верховино” – в Ужгороді відбудеться відкриття ретроспективної виставки робіт Івана Ілька
15 березня о 17:00 в арт-центрі “Галерея ІЛЬКО” відбудеться відкриття ретроспективної виставки робіт Івана Ілька, присвяченої 80-річчю від дня народження, під назвою “Світку ти мій, Верховино”. Представлені роботи охоплюють більш, ніж піввіковий період творчої діяльності. Загальна об’єднуюча тема – етнос Карпат.

 

Світ Карпат – це світ, де між гірськими хребтами впродовж століть тулилися людські поселення, і люди поступово олюднювали гори й долини, давали їм імена і перетворювали своєю діяльністю. Це світ, де ритм щоденної селянської праці неначе призупиняв плин часу і його вистачало на творення краси – тесаної, різьбленої у дереві, тканої, вишиваної на полотні, співаної, виграваної у мелодіях і співанках. Це простір, що довго був закритий від великого світу, і зберігся найдовше, узгоджений з природою, порівну засіяний добром і бідою, і назавжди магнетично притягальний для всіх, хто з нього вийшов.

Заслужений художник України Іван Ілько не тільки закоханий у свій рідний край. Він генетично пов’язаний з ним і генетично пов’язаний з закарпатською живописною традицією. Він виходець з самого народного сільського життя і, так би мовити, виходець з традиції любовно й колористично переконливо створювати на полотнах живописну легенду Карпат. Його синівські чи патріотичні почуття – логічні й природні, йому нічого не потрібно доводити, любов говорить сама за себе, і так само органічно промовляє з полотен художника високий мистецький хист.

Іван Ілько – одна з домінуючих постатей у малярстві Закарпаття другої половини ХХ ст. Він знайшов свою неповторну пейзажну інтонацію і по-своєму показав Карпати, їх велич, їх незбагненність, стихійність. Щоб так зображувати гори, – треба жити ними, дихати ними, пройматись їх вечірнім освітленням, пити їх ранкову імлу, і вловлювати хвилини, коли на мить перед очима постає вічність – розлитою між могутніми верхами, наближеною спалахами весняного цвітіння, чи осіннього золота. Для Ілька гори – як заповіт, кредо, символ набутого впродовж століть карпатського домівства.

Михайло Сирохман, мистецтвознавець

Михайло Приймич, кандидат мистецтвознавства

 

13 березня 2018р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*