До «Білого слона» завдяки лісовим артеріям Рахівщини дістатися простіше

До «Білого слона» завдяки лісовим артеріям Рахівщини дістатися простіше
До знаменитої обсерваторії «Білий слон» та гори Піп Іван туристи добиратимуться новою лісовою дорогою. Лісових артерій на Рахівщини додалось. У ДП «Рахівське ЛДГ» прокладають новий лісовий шлях до астрономічно-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський «Білий слон».

 

Напрямок, в якому пролягає нова лісова дорога, ще недавно був суцільним бездоріжжям. Це ускладнювало як доступ, так і вивезення з важкодоступних лісових масивів заготовленої деревини та сухостою. Дорога протяжністю в 3 км дозволить дістатися унікальної астрономічно-метеорологічної обсерваторії, історія якої сягає ще часів Першої світової війни.

За словами старожил, колишня обсерваторія «Білий Слон», збудована на висоті 2028 м над рівнем моря.

До Другої світової війни обсерваторія мала стратегічне значення. Ініціювали створення обсерваторії польські військові. Генерал Леон Бербецький запропонував Варшавському університету облаштувати там астрономічний відділ, оскільки стара Варшавська обсерваторія вже не підходила для спостережень. У 1936 році і почали будувати обсерваторію. Місце під будівництво вибирав сам генерал.

Матеріали для будівництва доставлялися із залізничної станції «Ворохта» по лісових стежках. На гору камінь підвозили кіньми, а іноді – й на власних плечах. Найбільше зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори Піп Іван тридцяти трьох скринь з елементами купола та іншими деталями. Найбільший з елементів важив 950 кг. Селяни із залізниці і на саму гору – 70 км – переносили все на руках.

Під час будівництва було поставлене завдання створити таку споруду, яка б уособлювала велич Речі Посполитої.

Будівля була зведена у стилі конструктивізму та мала форму дзеркального відбитку латинської літери «L», а вгорі був розташований астрономічний купол. Товщина стін, складених з вапнякових блоків, становить 1,5 м. У обсерваторії було 43 приміщення і 57 вікон.

Обсерваторія перейшла у власність СРСР. До червня 1941-го тут ще вели метеорологічні спостереження. Однак у 2018 році її планують відкрити і використовувати для досліджень вченими з Польщі та України. Прикарпатський і Варшавський університети визначили кілька основних напрямків. Зокрема, тут заплановано створити астрономічну обсерваторію, сейсмологічну станцію, біостаціонар із досліджень флори та фауни Карпатського національного парку, постійно діючу міжнародну метеорологічну станцію, туристичний стаціонар.

Вчені та лісівники прагнуть популяризації астрономічної та лісогосподарської науки. Відтак і для закарпатців це унікальне місце стане ближче. Кожен турист, який добереться сюди, зможе помилуватися зоряним небом Карпат. А добратися до неї найкраще лісовою дорогою, збудованою працівниками ДП «Рахівське ЛДГ». Аби дістатися до обсерваторії, потрібно доїхати до села Луги, а подальші орієнтири – урочище Комен, полонина Вертопи і гора Васкул.

Повертаючись до будівництва лісової дороги, директор держлісгоспу Володимир Приступа зазначає, що крім туристичного напрямку дорога має і лісогосподарські завдання, зокрема:

– Нова лісогосподарська траса – підмога в плані охорони лісу від лісопорушень і пожеж і, звичайно, лісозаготівель. – Крім того, новий шлях дозволить місцевим жителям і вело туристам, досліджувати Закарпаття і виїжджати на полонини.

Будівництво нового шляху планують завершити до кінця червня 2018 року.

Загалом, працівниками ДП «Рахівське ЛДГ» за 11 років збудовано вже близько 60 кілометрів доріг у гірській місцевості.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

 

20 квітня 2018р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів