В Ужгороді обговорили План дій сталого енергетичного розвитку нашого міста

У 2017 році, виконуючи зобов’язання, взяті підписанням Угоди Мерів, міська влада зробила послідовні кроки у сфері енергоефективності та сталої енергетики, зокрема, розпочала процес розробки Плану дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату міста.

Цей документ стане основним стратегічним документом розвитку міста у сфері сталої енергетики до 2030 року, стосуватиметься енергомодернізації житлової сфери міста, бюджетних установ, транспорту, вуличного освітлення, сфери обслуговування та промисловості, передбачає зобов’язання скоротити викиди парникових газів на 30 % та адаптувати місто до негативних впливів глобальних змін клімату.

На відкритті Форуму, який проходив в історико-культурному комплексі «Совине гніздо», експертів, управлінців, голів ОСББ та всіх зацікавлених, які прийшли на дискусію, привітав заступник Ужгородського міського голови Ігор Фартушок. Зазначив, що енергоефективність і запровадження елементів розумного міста – вимога часу, попереду – величезна робота.

Експерт ГО «Екоклуб» міста Рівне Андрій Мартинюк розповів, що при розробці Плану дій ставили за мету скорочення викидів одночасно з розвитком міста і щоб Ужгород вийшов у лідери серед інших міст України. Запропоновані кроки повинні бути економічно «підйомними» і приносити місту вигоду.

Більш детально про розроблений документ розповів експерт з енергоефективності, член ради ГО «Екоклуб» міста Рівне Дмитро Сакалюк. Наголосив, що скорочення споживання енергії і розвиток міста – здавалося, б, дві протилежні мети, проте при формуванні Плану дій їх поєднали і кожна з них повинна доповнювати іншу. Відштовхувалися від показників використання енергії за 2015 рік і саме щодо них необхідно досягти економії у 30%. Визначили, що основний споживач енергії в Ужгороді – житловий сектор, зокрема, багатоповерхівки. Щодо них Планом дій передбачено досягти до 2030 року економії у 51%. Ще на 77% заплановано зменшити кількість викидів системою вуличного освітлення при суттєвому зростанні кількості освітлених вулиць (до 90% усіх) і заміні всіх ламп на LED.

На діяльність підприємств міська влада має дуже обмежений вплив, однак економити енергію, обмежувати викиди промисловість мають і, очевидно, будуть спонукати ринок та конкуренція.

Детального планування ще потребують сфера обслуговування, послуг, транспорт. Розробники передбачають, що кожна копійка з бюджету міста мала б залучати 5 копійок з інших джерел. До 2030 року на заходи Плану необхідно з бюджету понад 12 мільйонів євро, ще майже 76,5 мільйонів євро з інших джерел.

Дмитро Сакалюк на прикладі Рівного розповів, що коли почали активно впроваджувати заходи з енергоефективності, співфінансування проектів велося у співвідношенні 90% із міського бюджету, 10% – від мешканців ОСББ. Поступово співвідношення змінювалося і на цей рік вже складає 70% із міського бюджету до 30% за кошти мешканців. При цьому на 2018 рік подано вже 278 проектів і вочевидь на наступний рік бюджет даватиме на оновлення будинків лише половину коштів, стільки ж, як і жителі будинків.

На Форумі пройшла активна дискусія за участю керівника державної бюджетної установи «Закарпатський регіональний центр з інвестицій та розвитку» Василя Матія, професора УжНУ Володимира Приходька, громадських активістів, голів ОСББ. Зокрема, голови об’єднань співвласників підняли питання про зміну механізму кредитування для оновлення багатоповерхівок. Для з’ясування його особливостей домовилися звернутися до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження з проханням направити свого представника для детальних роз’яснень, консультацій під час Днів сталої енергії, які проводяться в усіх країнах Європи, а з 4-8 червня цього року стануть традиційними і в Ужгороді.

План дій сталого енергетичного розвитку Ужгорода також пройде громадське обговорення, а після внесення змін і доповнень має бути затверджений на сесії Ужгородської міської ради, а відтак стане невід’ємною складовою Стратегії розвитку «Ужгород – 2030».

Ужгородська міська рада. Офіційна сторінка

  Надіслати другу