Перші в Ужгороді перегони равликів присвятили закарпатським журналістам

Якби я розуміла мову равликів, то спробувала б написати від першої особи, а нині поділюся спостереженнями за тим, як в Ужгородському скансені відбулися перші у місті перегони равликів.

Сьогодні, 16 червня, у Закарпатському обласному музеї архітектури та побуту відбулися досить незвичні спортивні змагання – в Ужгороді на спритність вперше змагалися равлики. «Спортсменів», які вже є володарями рекорду України, привезли до обласного центру Закарпаття із Перечинщини, а саме із села Раково. А так як першими глядачами і вболівальниками перегонів стали закарпатські журналісти, то їм і присвятили суботній «забіг». Більше того, медійники мали змогу обрати свого учасника. Відтак на старті вишикувалися равлики-колеги «Аніта», «Катя», «Женя», «Евеліна», «Мирон»… Відстань у 37 сантиметрів долали довго і напружено. І вже за 22 хвилини з′явився переможець – равлик «Женя». За ним із відставанням у 20 секунд фінішував «Мирон», а третьою прийшла «Катя», яка до того ж дотягла на собі суперника-ледацюгу.

Дійство хоч і не відзначалося динамікою, але було дуже захопливим. У червні цього року «равлики-спринтери» з еко-ферми «RACO» встановили Національний рекорд України з часу подолання мінідистанції у 37 сантиметрів. Сьогодні титуловані слимаки підкорювали Ужгород.

До початку змагань равлики перебували на імпровізованій тренувальній базі – у пластиковому резервуарі із відповідною температурою, смачними свіжими наїдками, комфортним рівнем вологості.

«В Україні функціонують всього чотири равликові ферми, дві з яких на Закарпатті – у селах Нижнє Селище та Раково. Решта – у Вінниці та Житомирі. Інші ж господарства займаються збором равликів у межах їхнього природнього ареалу», – розповів туризмознавець Федір Шандор.

Окрім того, що равлики ефектно змагаються на швидкість, вони ще й непогано смакують, тому комусь – на арену, а комусь – на стіл. Глядачів перегонів частували виноградними равликами, вирощеними і приготовленими у сусідній Перечинщині. Равлики, фаршировані домашнім маслом і зеленню, виглядали доволі аристократично у старовинній музейній корчмі. А доповнили делікатесну гостину різноманітні домашні сири, м'ясо, ковбаси – і все це під колоритним закарпатським антуражем із паном Шовдарем і пані Пікницею.

«Важко підрахувати точну кількість равликів, які нині вирощуються на нашій фермі. Можу лиш приблизно визначити, що їх у нас близько 3 тисяч. Окрім того, на нашій великій стайні мешкають чотири породи свиней, кози, коні, зайці, курочки… Равлики мешкають у брудері – це дерев′яний каркас із сіткою, яка затіняє територію і не дозволяє равликам тікати. Перших равликів я придбав восени через Інтернет, а тепер – це одне з найулюбленіших занять на фермі. Цікаво, що за поживністю 6 приготовлених равликів заміняє для людини 1,5 кілограми телятини…», – розповів фермер із Раково Володимир Герзанич.

Нещодавно равлики на фермі відклали ікру (теж делікатес, до слова), з якої ґазда вирощуватиме закарпатського виноградного слимака – спринтера і екзотичний смаколик. Якщо равлика годувати примусово і не давати вдосталь спати, то шлях від ікринки до страви триватиме півтора роки, в живій природі це набагато довше – 3-4 роки. Вартість нової гастрономічної родзинки – 20 гривень за одного равлика. Але, говорять, що багато не з′їси, бо надто ситні та поживні. Окрім того, відкриємо вам таємницю, що невдовзі закарпатські красуні зможуть випробувати на собі цілющу і омолоджувальну силу равликової косметології. Кажуть, є такі плани. А на Закарпатті можливе все!

Равлики сьогодні бігали, пригощали, а ще равликів у скансені кували. У старовинній кузні творив колоритний коваль Іван Щур з села Дубриничі Перечинського району. За допомогою вправності, власної міці, полум′я і металу майстер створював кованого равлика. Долучитися до справи могли всі охочі, що завітали у суботу до музею просто неба.

Отакий равликовий день видався. Створіння, з якими містяни ведуть боротьбу у полі, садах і квітниках, забезпечили цікавими атракціями близько сотні гостей Ужгородського скансену. І то було захоплююче! – це я вам як бронзовий призер перегонів скажу.