Що дала Ужгороду децентралізація і чому міська влада купила нові автобуси

Що дала Ужгороду децентралізація і чому міська влада купила нові автобуси
Про це і не тільки Ужгородський міський голова Богдан Андріїв в ефірі Громадського радіо.

 

Дві доби провела в Ужгороді команда Громадського радіо з Києва у рамках проекту "Громадське радіо у твоєму місті". Обладнавши «мобільну», дуже сучасну і професійну студію в "Smart Point. Coworcing. Hub. Conference" на вулиці Швабській, журналісти вели прямі ефіри на всю Україну. Серед гостей був і міський голова Ужгорода Богдан Андріїв.

Вікторія ЄрмолаєваВідчувається, що Ужгород – місто енергетично дуже тепле. Ми знаємо, що багато туристів щороку з’їжджаються до Ужгорода, тут проходить безліч фестивалів, тобто це одна з перлин Закарпаття. Ми бачимо, що проводяться реконструкції та ремонти. Як місто приводиться до ладу, чи вистачає грошей, які виділяються на реконструкції?

Богдан Андріїв: Завдячуючи децентралізації, в місцевих бюджетах зараз більше коштів, ніж було раніше. Тому основні зусилля ми направляємо на те, щоб змінити інфраструктуру нашого міста. Щоб містянам та гостям було зручно в ньому перебувати, ми приділяємо увагу капітальному ремонту і реконструкції міських шляхів. І наймасштабніший проект – це реконструкція площі Шандора Петефі. Міняємо всі інженерні мережі, які були  змонтовані ще в позаминулому столітті, коли тут була Австро-Угорська імперія. І безпосередньо зараз ми перейшли до мощення пішохідної зони.

Григорій Пирлік: Ви сказали, що завдяки децентралізації, грошей  у міському бюджеті стало більше. Чи можете ви порівняти?

Богдан Андріїв: Коштів стало більше в рази в останні роки. Саме у зв’язку з децентралізацією, адже податок із доходів фізичних осіб та певна частина інших податків зосереджені саме у міському бюджеті. Проте маємо і додаткові навантаження на наш бюджет – фінансуємо профтехучилища, заробітну плату непедагогічних працівників в освітніх закладах і повністю фінансуємо комунальні витрати всіх медичних закладів. Крім того, з міського бюджету компенсуємо перевезення пільгових категорій громадян, як і всі інші міста.

Вікторія Єрмолаєва: Ми знаємо, що в Ужгороді, окрім маршруток немає іншого громадського транспорту.

Богдан Андріїв: У минулому році ми створили комунальне підприємство, провели тендерні закупівлі, переможцем стала львівська компанія «Електрон». У цьому році до кінця серпня у нас запрацює комунальний міський транспорт – перші десять автобусів пасажиромісткістю  100 чоловік. І в наступному році ми продовжимо закупівлю транспортних засобів.

Маємо багато проблем із приватними перевізниками, у зв’язку з тим, що це низькорентабельний вид діяльності. Навіть зараз маємо тенденцію, що деякі перевізники відмовляються виконувати свої зобов’язання з перевезення пасажирів, оскільки це їм невигідно. Також Ужгород – це єдине місто, де багато останніх років не було комунального транспорту. У нас немає ні тролейбусів, ані трамваїв.

Григорій Пирлік: За певними статтями місцевої преси виходить, що громадський транспорт приватних перевізників є непрозорим. Міська влада компенсує втрати за перевезення пільговиків, але нічим не обґрунтовано, чому одне підприємство отримує одну суму грошей, а інше – другу, адже електронного квитка немає. Як ви це поясните?

Богдан Андріїв: З цього приводу багато коментарів. Яким чином відбувається компенсація? Управління соціального захисту проводить моніторинг із залученням громадських активістів для того, щоб вивчити, скільки громадян користуються безкоштовним  проїздом. Ці дані подаються, обробляються, і таким чином передбачається компенсація перевізникам, які працюють на певних маршрутах. Ми запрошували до моніторингу всіх бажаючих, і тих дописувачів, яких ви маєте на увазі, але жоден не взяв участь, і не побачив, яким чином ми проводимо цей моніторинг. Як тоді можна казати, що це ми робимо непрозоро?

Григорій Пирлік: За даними з реєстрів, до ужгородського підприємства АТП 12 107 причетні одразу і ваша дружина, і ваш брат. За дивним збігом обставин, саме це підприємство у 2016-му році отримало найбільше маршрутів за розподілом…

Богдан Андріїв: Я вам відкрию секрет: для того, щоб узяти участь у конкурсі на перевезення, підприємство повинно відповідати певним критеріям. У нас десь 6-7 різних перевізників працюють в Ужгороді, і не всі вони мали критерії, щоб усі документи були прийняті для участі в конкурсі. Вони зверталися в це АТП, щоб з допомогою цього підприємства  їхні документи прийняли і вони далі працювали. Виглядає, що левова частина цього автотранспортного підприємства працює на маршрутах, а насправді лише 20-30% їхніх транспортних засобів працює на маршрутах. Я до цього підприємства не маю жодного стосунку, в минулому чи позаминулому році брат та дружина ці всі речі продали.  20 років тому це підприємство було роздержавлене і тоді вони придбали акції.

Вікторія Єрмолаєва: Ми спілкувалися з громадськими активістами та мешканцями Ужгорода, і всі говорять, що маршрутки належать меру.

Богдан Андріїв: Я вже багато з цього приводу давав пояснень до правоохоронних органів. Якби дійсно були якісь зловживання з мого боку, я б зараз з вами тут не спілкувався.

Григорій Пирлік: Але чи є тоді зловживання в тому, що маршрутники не видають квитки? Чи можете ви навести приклади, коли або самих водіїв, або керівників підприємств було притягнуто до відповідальності за це?

Богдан Андріїв: Вони працюють в режимі маршрутного таксі, і з квитками розбиратися не є моєю компетенцією. Якщо з їхнього боку є порушення, нехай люди звертаються у правоохоронні та контролюючі органи, які за це відповідають.

Вікторія Єрмолаєва: У нашій студії був один із громадських активістів, який сказав, що наразі міська влада в Ужгорода ввела мораторій на виділення земельних ділянок і що, нібито, міська влада виділяє землі тільки учасникам військових дій на Донбасі, а потім забудовники викупають землю у АТОвців. Така, мовляв, корупційна схема діє. Як ви це прокоментуєте?

Богдан Андріїв: Так, дійсно, у 2015-му році ми на сесії прийняли рішення про мораторій на виділення земельних ділянок і зараз видаємо виключно учасникам Антитерористичної операції (зараз?— Операції об’єднаних сил – ред.). Ми завершили видачу земельних ділянок учасникам війни в Афганістані та в інших гарячих точках колишнього СРСР. Отримавши земельну ділянку, учасники бойових дій діють на власний розсуд, адже в них на руках акт на право власності. Що вони хочуть з цим актом робити – це їхня приватна справа: віддати, подарувати, продати – це їхнє право. В чому порушення? Ми виконуємо своє зобов’язання, яке нам наділене державою,?– забезпечити учасників бойових дій земельними ділянками.

Вікторія Єрмолаєва: Із яких причин прийнятий цей мораторій? В Ужгороді більше немає землі?

Богдан Андріїв: Так, місто вичерпало свої ресурси щодо вільних земельних ділянок. Ми прийняли рішення про інвентаризацію ділянок, вона триває. Але приймаємо рішення про викуп і про приватизацію під власним майном. Багато хто з різних причин не оформив документи під своїми будинками раніше.

Григорій Пирлік: Зараз активісти пишуть, що активно ведуть кампанію, аби перлину Ужгорода – Малий Галагов – внести до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Чи підтримує міська влада цю ініціативу?

Богдан Андріїв: Насправді це я підняв питання, щоб Малий Галагов був під захистом ЮНЕСКО, говорив про це прем'єр-міністру України Володимиру Гройсману, коли він у травні був в Ужгороді, просив про урядову підтримку. Хочу сказати про ще одну хорошу річ, яку озвучив і у вівторок на сесії, – коли ми з прем'єром ішли набережною Незалежності, де найдовша в Європі липова алея, я його поінформував, що у нас вже є проект на оновлення набережної, але не вистачає коштів. Звернувся з проханням, якщо буде можливість, виділити кошти з державного бюджету на розвиток місцевих громад. І от кілька днів тому ми отримали лист із Кабміну про виділення 21 мільйона гривень на капітальний ремонт набережної Незалежності.  Переконаний, що в цьому році ми цей проект реалізуємо.  

 

16 липня 2018р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів