Ропові водойми Тячівщини виникли на місці давніх солекопалень

Ропові водойми Тячівщини виникли на місці давніх солекопалень
На Тячівщині водойми з ропою, що утворилися на місці давніх солекопалень, є не тільки в Солотвині.

 

На західній околиці села ТереНа Тячівщині водойми з ропою, що утворилися на місці давніх солекопалень, є не тільки в Солотвині.бля розташоване озеро Солоне – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. Точніше, водойма об’єднує п’ять невеликих озер загальною площею майже 4 га, повідомляє Перший кабельний.

Як пише місцевий історик-краєзнавець Іван Чопик-Микунда у своїй книзі «Історія та культура села Теребля», за словами старожилів, раніше у цій місцині були соляні копальні. Адже під усім селом тягнеться великий пласт кам’яної солі. Є місця, де можна розкопати сіль навіть на глибині 16 метрів.

За легендою, у середні віки сіль у Тереблі видобували поселенці сучасного Буштина та в’язні Хустського замку. Саме через цю місцевість, у напрямку села Олександрівки (Шандрова), пролягала соляна дорога до фортеці.

Праця солекопів була дуже важкою. До середини XIV століття «біле золото» видобували з ям глибиною близько 25-30 метрів, в яких будувались своєрідні сходинки  по схилу. Згодом німецькі колоністи внесли ряд вдосконалень у цей процес: у ХV ст. були споруджені конусні ями глибиною до 150-200 метрів. Шахтарі спускалися вниз по драбинах, зроблених з мотузків. Раніше сіль виносили з ям на руках, а тепер почали пакувати в кошики і витягали мотузками наверх. Для відведення підгрунтових вод виготовляли мішки зі шкіри буйвола. Наповнивши мішки водою, солекопи піднімали їх нагору. Наприкінці ХVIII ст. у соляній промисловості працювали німецькі та угорські робітники, але всі допоміжні роботи виконували місцеві русини.

Закрили шахти, імовірно, на початку ХІХ ст. – не тому, що вони були малопродуктивні, а через те, що весняні і осінні води часто підтоплювали копальні. Для відкачки води потрібні були додаткові затрати, на що держава не хотіла витрачати кошти.

А що ж відомо науковцям про озеро? Львівський геолог Анатолій Гайдін зазначає, що водойма належить до карстових і стратифікованих (розділених на шари) водойм. Цікаво, що у придонній частині концентрація солі у воді сягає 300 г/літр, а зверху – лише 1 грам на літр, тому на поверхні водиться прісноводна риба. Та оскільки озеро Солоне належить до природно-заповідного фонду Закарпаття, риболовля тут заборонена, про що попереджають таблички довкола водойми.

За матеріалами Голосу Карпат

 

20 липня 2018р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*