Як виглядають і чим особливі дерева, які пропонують обрати для висадки на площі Петефі

1. Ліквідамбар смолоносний, амброве дерево (Liquidambar styraciflua).

Ліквідамбар смолоносний - велике дерево (кількадесят метрів заввишки), дуже декоративне в осінній період. Інша назва цієї рослини - ліквідамбар стіраксовий.
Стіракс, ароматна смола, виділяється з пошкоджень на корі.

Пірамідальна крона цього дерева восени забарвлюється в численні жовто-багряні відтінки з дуже гарними кольоровими переходами. Влітку воно теж виглядає привабливо: його велике листя нагадує листя клена, а крона відрізняється природною симетрією. Завдяки фантастичним наростам кори дерево матиме чудовий вигляд взимку.

Дуже ефектно виглядає осіння алея, обрамлена двома рядами амбрових дерев.
2. Золотий дощ звичайний (Laburnum anagyroides).
Високий кущ або не дуже високе деревце заввишки до 5–7 м з піднятими вгору або розкидистими гілками. Пагони пухнасті сіро-зелені. Квіти рослини звисають униз жовтими гарними великими кистями, що досягають довжини 30-50 сантиметрів, чому і отримав свою другу назву «золотий дощ». Квіти характеризуються приємним ароматом. Цвітіння починається з середини травня і триває близько місяця.

Має дуже тверду деревину з гарним звивистим рисунком, коричневого чи жовтувато-коричневого забарвлення.

Цінується як високодекоративна рослина за рясність і красу спадаючих квітів; широко використовується для посадок в садах і парках, а також створення чудових ландшафтних композицій.
3. Клен гостролистий (Acer platanoides).

Листопадне дерево до 30 м заввишки з густою, правильною, широкоокруглою формою крони. Зростає швидко, щорічний приріст у висоту 45-60 см.

Листя велике, блискуче, темно-зелене, восени забарвлюються в жовті тони.
4. Кельрейтерія волотиста, золотий дощ волотистий, хибне мильне дерево (Koelreuteria paniculata)
.jpg)
Хибне мильне дерево зазвичай буває висотою до 10 м, дуже декоративне дерево з парасолевидною кроною.
Дерево зимостійке, при цьому любить тепло і сухість, посухостійке.

На тлі непарноперистого листя дуже ефектно виглядають величезні яскраво-жовті волотисті суцвіття.

Після рясного і тривалого цвітіння з'являються плоди-коробочки, що нагадують фізаліс, але оригінальної трилопатевої форми. Спочатку блідо-зелені, потім поступово вони набувають рожевого забарвлення, а засихаючи, тримаються на дереві всю зиму. У цей період дерево виглядає ще більш незвично і декоративно. Час цвітіння: серпень - вересень.
5. Каркас західний, залізне дерево, кам'яне дерево (Celtis occidentalis).
Високе дерево діаметром до 1 метра, покрите темною, грубо тріщинуватою корою, що дуже цікаво виглядає.

Приваблює статура дерева, довговічність (уявіть, може сягати віку до 500 років!), морозостійкість, невибагливість до ґрунту, гнучка пристосованість до кліматичних умов (від Одеси до Карпат).
Середня висота кам’яного дерева становить 10-35 метрів (залежить від виду). Його листя несиметричні й прості, мають довжину близько 15 см. Форма овальна і злегка загострена, по краях мають зубчики з жилками.
Вирощується в тому числі і як декоративна рослина. Цінується за приголомшливу стійкість до посух.
6. Сакура (Cerasus serrulata).
Про сакуру в Ужгороді й писати особливо не треба. Серед красиво цвітучих багаторічних деревних рослин вона по праву займає чільне місце. Вирощують її заради розкішних квіток, які навесні покривають дерева суцільним шаром рожевого цвіту.

Дерево сакури виростає в середньому до 8 метрів (залежно від виду може бути нижчим чи вищим). Початок, закінчення і тривалість цвітіння залежить від температури та опадів.

Нагадуємо: Ужгородська міська рада цікавиться думкою ужгородців про вид дерев, який варто висаджувати на площі Шандора Петефі.
Публічна консультація триватиме до 25 жовтня включно. Зробити вибір можна онлайн або через смс, виконавши інструкцію на фото.
Посилання на голосування https://vdmk.org/4978
До теми
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві
- Як з’явилася площа Театральна в Ужгороді?
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»
- Навіть у найважчі моменти ми все одно співаємо, – керівниця театру «Берегиня»
- До перших класів в Ужгороді вже зарахували понад 1300 дітей: у яких школах ще є вільні місця (ПЕРЕЛІК)
- 160 малюків, серед них дві двійні, народилося у травні у перинатальному центрі Ужгорода
- «Кожна людина має право залишатися собою...»: 13-річна ужгородка Валерія Білецька розповіла про що її друга авторська пісня «Абоненти»

До цієї новини немає коментарів